Мовою тих, кого врятували
З початку повномасштабного вторгнення на прифронтових територіях України залишилися десятки тисяч тварин. Йдеться не лише про домашніх котів і собак, а й про свійських тварин із розбомблених ферм та подвір’їв. Про їхній порятунок розповідає повнометражний документальний фільм «РЯТУЙ» (RESCUE), створений спільно американським продакшном «We Are All Animals» та українською організацією «Кожна Тварина». За часи повномасштабного вторгнення вдалось евакуювати десятки тисяч тварин і щодня цифра врятованих життів зростає. У цій статті розповідаємо три найбільш щемкі та дивовижні історії порятунку тварин.
Оленка: козеня, яке стало символом фільму
Перша евакуація команди «РЯТУЙ» разом із Animal Rescue Kharkiv відбулася у лютому-березні 2025 року в селі Шийківка на Харківщині. Родина, яка там жила, звернулася до Animal Rescue Kharkiv (ARK), бо хотіла врятувати всіх своїх тварин: котів, собак і кіз. Село було майже окуповане, поруч велася артилерійська стрільба, але всіх тварин вдалося забрати та відвезти до притулку Peace Sanctuary у Коротичах.
Того ж вечора, переглядаючи відзнятий матеріал, режисер Алессіо Ск’яцца помітив маленьке тендітне козеня, яке не могло повноцінно ходити. Це була Оленка. Вона народилася з вродженою вадою ніг. Команда фільму вирішила допомогти Animal Rescue Kharkiv (ARK) доглядати за нею, адже в умовах постійних евакуацій організації часто важко приділяти достатньо уваги кожній тварині. Оленку відвезли до ветеринара, а незабаром для неї знайшовся і дім.
Волонтерка Петя Петрова, засновниця Cat Space Ukraine, яка займається порятунком тварин у Києві, дізналася про Оленку й одразу захотіла взяти її до себе. Козеня опинилося в безпеці та швидко прив’язалося до нової господині: вони разом снідали й проводили час поруч. Оленка завжди сумувала, коли Петя виходила з кімнати.
Щоб Оленка могла самостійно пересуватися, їй замовили спеціальний триколісний візок. Оленка стала символом фільму «РЯТУЙ» – уособленням невинності, вразливості й того, наскільки тваринам потрібна людська допомога. Саме тому її зображення опинилося на постері фільму.
Кабачок: кабанчик, який жив на передовій
Серед сотень тварин, які потрапили до притулку Rifugio Italia на Київщині, є одна з особливою біографією. Кабачок – в’єтнамський кабан, який провів частину свого життя на фронті в Донецькій області разом з українськими військовими. Вони випадково знайшли його під час виконання одного із завдань.
Маленький чорний кабанчик швидко адаптувався та став «своїм» – ручним і товариським. Його почали сприймати як невід’ємну частину підрозділу. Він жив у дерев’яному ящику з-під боєприпасів, адже на передовій не було інших варіантів для його розміщення. Згодом Кабачок виявився надто активним і допитливим для життя поруч із фронтом.
Одного разу він упевнено рушив у бік ворожих позицій – бійці ледве встигли його спіймати. Після цього стало зрозуміло, що залишати його поруч із позиціями небезпечно. Цілий загін – близько десяти військових – особисто привіз Кабачка до притулку разом із його звичним ящиком. Засновник Rifugio Italia Андреа Чістерніно згадує, як військові викруткою відкручували кришку – і звідти вийшов Кабачок, одразу почавши досліджувати нову територію.
У притулку кабанчик швидко освоївся, подружився з іншим кабанчиком Гаррі. Тепер вони проводять час разом. Щовечора Кабачка випускають гуляти по всьому притулку. Його улюблені ласощі – морква, яблука та гарбуз. Андреа уважно стежить за його раціоном, адже впевнений, що Кабачок має бути «sportivo» (італійською – «спортивний»). У фільмі «РЯТУЙ» його історія показує, як люди, які щодня живуть поруч із загибеллю, знаходять місце для турботи про найменших і найвразливіших.
Кролик: знайдений серед руїн у Покровську
Остання евакуація команди «РЯТУЙ» у Покровську відбувалася вдень, але умови були складними. Щойно почалася артилерійська атака, над містом кружляло багато дронів, а деякі дороги були непроїзними. Команда фільму разом із Animal Rescue Kharkiv забрала всіх тварин, яких просили евакуювати.
Вже ввечері, на виїзді з міста, рятівник Руслан помітив зруйновану ферму – схоже, удар був нещодавнім. Команда вирішила зупинитися й перевірити ділянку. З-під зламаного паркану лунали тихі звуки – там ховався маленький кролик. Він був дуже наляканий і готовий утекти будь-якої миті, тож команді довелося докласти чималих зусиль, щоб його спіймати. У спустошеному селі, де залишилися тільки військові, кролику не було чого їсти. Без допомоги та належного догляду він би загинув.
Команда одразу почала шукати місце для кроленяти. Андреа Чістерніно з Rifugio Italia KJ2 погодився прихистити кролика, тож наступного дня команда перетнула пів України, щоб доставити його до притулку.
Перший час він не хотів їсти, адже травма давалася взнаки. Але через кілька місяців, коли команда завітала до Rifugio Italia, побачила бадьорого, життєрадісного кролика, який зміг оговтатися та знайти свою зграйку серед інших врятованих кроленят.