Чи варто вживати коензим Q10 (CoQ10), якщо ви приймаєте статини? Популярна добавка не має переконливих доказів ефективності для запобігання м’язовим симптомам.
Всупереч поширеній думці, немає надійних доказів того, що добавки з CoQ10 можуть запобігти або полегшити м’язовий біль, який іноді виникає під час прийому статинів – препаратів для зниження рівня холестерину. Американська асоціація серця та Американський коледж кардіології не рекомендують рутинне використання CoQ10 для лікування м’язових симптомів, пов’язаних зі статинами (SAMS).
«Близько чверті пацієнтів у моїй практиці, а це 1200 осіб, приймають статини, але я не рекомендую CoQ10 жодному з них, включно з тими, хто відчуває м’язовий біль, спричинений статинами», — розповідає доктор Пітер Коен, терапевт Гарвардської об’єднаної лікарні Кембриджу, який вивчає харчові добавки. Хоча SAMS є проблемою для деяких людей, які приймають статини, їхня реальна частота незрозуміла. Побічні ефекти, безпосередньо пов’язані з прийомом статинів, часто перебільшуються в соціальних мерезях. М’язовий біль досить поширений серед літніх людей і має багато можливих причин. З цієї причини якісні дослідження, що порівнюють CoQ10 з плацебо у людей з SAMS, важко провести, що робить висновки не зовсім достовірними. Деякі дослідження припускають потенційну користь, інші – ні, зазначає доктор Коен, який також є доцентом медицини в Гарвардській медичній школі.
Що таке CoQ10 і для чого він потрібен?
Коензим Q10 (CoQ10) – це вітаміноподібна речовина, що синтезується в центрах вироблення енергії (мітохондріях) майже всіх клітин організму. Цей фермент також міститься в м’ясі, горіхах, рибі та інших продуктах, а також у капсулах, жувальних таблетках та рідких сиропах, що продаються як дієтичні добавки. CoQ10 відіграє життєво важливу роль у виробленні енергії в м’язах, а також діє як антиоксидант, що допомагає захистити клітини від пошкоджень.
Чи може CoQ10 допомогти при болю в м’язах, пов’язаному зі статинами?
Статини знижують вироблення мевалонової кислоти, яку печінка використовує для вироблення холестерину. Однак організм також використовує мевалонову кислоту для вироблення CoQ10, що означає, що зниження рівня CoQ10 може бути небажаним наслідком прийому статинів. Регулярний прийом добавок CoQ10 може підвищити його рівень у крові. Проте незрозуміло, чи відображає це кількість у м’язовій тканині.
Деякі лікарі, зокрема кардіологи, які працюють у ліпідних клініках, рекомендують CoQ10 людям із SAMS. Обґрунтування? Хоча це не доведено, добавки CoQ10 вважаються безпечними і мають мало побічних ефектів. «Одна з причин, чому люди звертаються до ліпідних клінік, полягає в тому, що вони не переносять статини. Лікар може запропонувати CoQ10, щоб побачити, чи це допоможе, навіть якщо це лише плацебо-ефект», — додає доктор Коен. Однак існують ознаки, які можуть вказувати на те, що статин справді спричиняє SAMS, і є інші способи вирішення проблеми (див. «Як визначити, чи пов’язаний ваш м’язовий біль зі статинами – і що з цим робити?»).
Які побічні ефекти та взаємодії з ліками пов’язані з CoQ10?
Легкі та рідкісні побічні ефекти добавок CoQ10 включають розлади шлунка, нудоту та блювоту. Люди, які приймають розріджувач крові варфарин, не повинні приймати CoQ10 через можливі взаємодії. І оскільки FDA не регулює дієтичні добавки, немає гарантії кількості та чистоти активного інгредієнта в цих продуктах, додає доктор Коен.
Як визначити, чи пов’язаний ваш м’язовий біль зі статинами – і що з цим робити?Приблизно одна з десяти людей повідомляє про м’язовий біль, ломоту або слабкість під час прийому статину. Як зрозуміти, чи винні статини? Проблема може бути в них, якщо біль чи ломота:
Щоб підтвердити, що статин є причиною, припиніть прийом препарату на один-два місяці (з дозволу лікаря), а потім відновіть. Якщо симптоми зникнуть, а потім знову з’являться, у вас є кілька варіантів для обговорення з лікарем, зокрема прийом меншої дози статину, прийом його рідше або спроба іншого статину. Крім того, ряд нефтатинових препаратів можуть знижувати рівень ЛПНЩ холестерину, таких як езетиміб (Zetia) та беспедонова кислота (Nexletol). |
Оригінал статті: www.health.harvard.edu