«Оппенгеймер»: вибухова гра Кілліана Мерфі у фільмі Нолана про батька атомної бомби

Фото: facebook.com/universalpictures

Хоч би що знімав Крістофер Нолан – це завжди буде масштабно та епічно. Чи квантові стрибки у часі ради порятунку людства у «Інтерстелларі», чи зворотний порядок речей у «Тенеті», чи побудову іншої реальності у сновидіннях в «Початку» та навіть комікси про Бетмена. І це вигадані історії. Що ж до екранізації реальних історичних подій, то Нолан теж не скочується до дрібниць, і три «Оскари» за «Дюнкерк» — тому доказ. Але в «Оппенгеймері» режисер переплюнув сам себе – тригодинна біографічна драма про творця атомної бомби, можливо, не найкращий, але точно наймасштабніший його проєкт. І найдовший: висидіти три години в кінотеатрі без перерви — те ще випробовування людського організму на міцність.

Втім, воно того варте.

Захопившись біографією Роберта Оппенгеймера (знято за книгою «Американський Прометей: тріумф і трагедія Дж. Роберта Оппенгеймера», автори Кай Берд та Мартін Шервін), Нолан показує історію про відповідальність, розплату за свої необдумані вчинки та каяття, яке вже не має жодного сенсу.

Камера часто показує обличчя Кіліана Мерфі крупним планом — тому ми можемо розуміти всі переживання його персонажа. Кадр з фільму

Зліт і падіння батька атомної бомби

Картина показує нам частину життя фізика-теоретика, лиш почасти заглядаючи в його минуле чи майбутнє. Акцент зроблено на трьох центральних епізодах з життя Оппенгеймера: що привело його до створення атомної бомби, роботу над «Мангеттенським проєктом» та розслідування 1954 року, яке позбавило вченого допуску до секретних досліджень, а разом з тим слави і навіть частково наукової кар’єри.

Ми знайомимось з героєм, коли слухання з обвинувачення його в державній зраді вже почалось. Занурюємось разом з ним в його студентське минуле в Європі, потім — робота в університеті Берклі, його захоплення комуністичними ідеями (що і вилилось йому боком), адже і коханка Джин Тетлок (Флоренс П’ю), і майбутня дружина Кітті (Емілі Блант) – обидві були комуністками. Втім, попри його цікавість до комунізму, Оппенгеймеру пропонують очолити проєкт по пришвидшеному створенню атомної бомби.

Флоренс П’ю у ролі коханки Оппенгеймера. Розкрити її персонажа, на жаль, не вдалось. Кадр з фільму

Весь час, включно з успішним випробовуванням та застосуванням атомної бомби в Хіросімі та Нагасакі, Оппі предстає перед нами як ентузіаст своє справи, активна та весела людина, бабій і життєлюб. Правда, своє творіння – атомну бомбу – він любить і цінує більше, ніж своїх дітей. І звісно, розуміє наслідки її застосування. Але його надмірне марнославство сильніше за голос розуму та людяності.

Група вчених пише петицію до президента, щоб той не скидав бомбу на Японію, адже безліч невинних людей може загинути. Та Оппенгеймер не тільки не підписує петицію, а й каже колегам, що їхня справа — створити бомбу, а в політичні справи вони не втручаються.

«Успішне» застосування ядерної зброї зробило фізика національним героєм. Та замість того, щоб насолоджуватись славою, він нарешті усвідомлює, що накоїв. Смерть сотень тисяч людей, загроза знищення планети – це все його провина. І всі наміри спокутувати цю провину виявляться марними.

Зв’язки з комуністами йому теж не пробачили. ФБР, яке шпигувало за Оппенгеймером ще з 30-х років, зібрало проти нього вагоме досьє. Розслідування, яке перетворилось на бюрократичний допит, вчений сприйняв як необхідність мучеництва та страждання за скоєне.

В фільмі безліч реальних персонажів, як от Альберт Енштейн, який був добре знайомий з Оппенгеймером. Кадр з фільму

Бенефіс Кілліана Мерфі та інші зірки

90% відсотків екранного часу належить Оппенгеймеру-Мерфі. Досі кінематограф не балував ірландського актора головними ролями. Так, Кілліан Мерфі відомий і впізнаваний, та до «Оппенгеймера» визначна головна роль в нього була лише в серіалі «Гострі картузи». Це не перша співпраця актора з Крістофером Ноланом, але вперше у головній ролі. Відповідальність, з якою актор підійшов до роботи, вражає: за шість місяців підготовки перечитав безліч книг про свого персонажа, спілкувався з вченим — нобелівським лауреатом Кіпом Торном, який особисто знав Оппенгеймера, сильно схуднув для більшої схожості та навіть змінив голос і ходу.

Але теж, як і Оппенгеймер, не сам працював над створенням атомної бомби, а в оточенні інших видатних вчених — видатну гру Мерфі підтримує плеяда інших першокласних акторів. Вражає Метт Деймон, який передає свій шарм генералу Леслі Гровсу, військовому керівнику Мангеттенського проєкту, малюючи його як добросовісного грубуватого служаку, але зі своєю чарівністю.

Метт Деймон зобразив війського керівника «Мангеттенського проєкту» Леслі Гровса дещо грубуватим, але чесним та добрим вояком. Кадр з фільму

Неповторною і сильною можна назвати гру Роберта Дауні-молодшого, який втілив політика Льюіса Страуса, суперника Оппенгеймера за повоєнний контроль над використанням ядерної зброї, — такої зміючої підлості від Залізної людини ми точно не очікували.

Роберт Дауні-молодший у ролі Л’юїса Страуса. Політичні аспекти фільму режисер вирішив показувати у чб. Кадр з фільму

А ще більше паскудства і підлості зумів втиснути буквально в дві хвилини екранного часу Ґері Олдмен у ролі президента Трумена.

Жіночі ролі – те, за що часто критикують Нолана. В його фільмах жінки — це не особистості зі своїми характерами, а просто функція: красива жінка, кохана, донька. Для жіночих персонажів Нолан не заморочується з важливими і глибокими діалогами. Але в «Оппенгеймері» довелось поступитись. І коли Флоренс П’ю, яка зіграла коханку видатного вченого, зображена лише кількома штрихами: вродлива і вередлива комуністка, яка сама не знає, чого хоче, то дружина Опенгеймера, Кітті у виконанні Емілі Блант все-таки трохи розкрила жіночу силу. Хай трохи алкоголічка, хай трохи нервова, геть не дбайлива мати, але Кітті Оппенгеймер була непересічною особистістю. Тож отримала Блант більше екранного часу та можливості розкрити свою героїню. І вона стала чудовою партнеркою для Кілліана Мерфі: може надихнути його, а може опустити на землю, змушує його боротись і не опускати руки.

Це вона, ще до безповоротного рішення застосувати бомбу, говорить Оппенгеймеру – «Ти нагрішив і тепер хочеш співчуття за наслідки». І ці слова стають пророчими.

Кітті Опенгеймер (Емілі Блант) могла і підтримати чоловіка, і поставити його на місце. Кадр з фільму

Післясмак

Картини Крістофера Нолана завжди змушують глядача замислитись над тим, що вони побачили. І ще довго перебирати в думках фільм, гортаючи наукові посібники з фізики або історії, щоб час від часу «прозрівати» — ага, ось про що той чи інший кадр. Після «Оппенгеймера» точно захочеться ще раз передивитись і переосмислити історію створення самої жахливої зброї, а також трагедію людини, яка хотіла стати Прометеєм. Але, на відміну від Прометея, думала не про благо усього людства, а про свої досягнення. І за це довелось розплачуватись протягом всього життя і навіть після нього. Нолан, можливо, хоче викликати у нас співчуття до людини, яка гірко розкаювалась за своє рішення. Але (не знаю, як там глядачі інших країн) в українських реаліях ми навряд чи співчуватимемо головному героєві. Та однозначно виникне бажання дізнатись більше про реальні події, хоча б перечитавши Вікіпедію.

Oppenheimer

Студія: Universal

Країна: США, Великобританія

Жанр: драма, біографія

Режисер та автор сценарію: Крістофер Нолан («Початок», «Дюнкерк», «Тенет», «Інтерстеллар»).

У головних ролях: Кілліан Мерфі («Гострі картузи», «Початок»), Емілі Блант (дилогія «Тихе місце», «Диявол носить Prada»), Метт Деймон («Аутсайдери», «Одинадцять друзів Оушена»), Роберт Дауні-мол. («Залізна людина»), Флоренс П’ю («Сонцестояння», «Чорна вдова»).

Також знімались: Ґері Олдмен, Джош Гарнетт, Рамі Малек, Кеннет Брана, Густав Скарсгард, Девід Дастмалчян, Джеймс Д’Арсі, Джек Куейд, Дейн Де Гаан.

Тривалість: 180 хв

В тему

«Барбігеймер»

На 21 липня було заплановано одразу дві світові прем’єри найбільш очікуваних фільмів року – фентезійна комедія «Барбі» Грети Ґервіг та драматичний байопік «Оппенгеймер» Крістофера Нолана. В обох картинах — відомі режисери, видатні актори, цікавий сюжет, і водночас вони абсолютно різні і жанрово, і за стилем – спробуй тут вирішити, який фільм обрати першим!

Напружену боротьбу за те, хто більше перетягне на себе увагу глядачів, а також хто кому переб’є касові збори, охрестили «Барбігеймером». В мережі з’явилось безліч мемів щодо цього, зірки-«Барбі» хвалилися в соцмережах квитками на «Оппенгеймера» — і навпаки.

Але зрештою цей шум спричинив очікуване. Увага до обох фільмів тільки зросла. А відповідно — і продаж квитків.

До речі, якщо ви не знали, чи варто йти на «Барбі», — то KP.UA зробила для вас огляд. Спойлер – звісно, йти!