Культура 05.05.2026 Вікторія Козар Українець увійшов в історію світової космонавтики.
Український вчений Юрій Кондратюк вважається одним із основоположників сучасного ракетобудування та космічних польотів. Ним було розроблено найефективніший шлях до Місяця, яким пізніше скористалися американські космічні апарати серії «Аполлон». Чим ще відомий Кондратюк та яким був його життєвий шлях – розповість видання Viva.ua.
Дитинство та юність
Олександр Шаргей (справжнє ім’я вченого) народився 9 червня 1897 року у Полтаві. Його мати Людмила походила зі знатного роду Шліпенбахів – її предки були шведами. Жінка працювала вчителькою французької мови. Батько Юрія – Ігнатій – мав єврейське походження, але прийняв католицизм.
Олександра виховували бабуся Катерина та її другий чоловік Яким Даценко. Він був цивільним радником і міським лікарем Зінькова. Мати майбутнього вченого страждала на психічні розлади і перебувала у відповідній установі, а батько постійно навчався. У 1910 році батьки Олександра померли, і він оселився у Полтаві разом із бабусею.
Шаргей навчався у Другій полтавській чоловічій гімназії, де почав активно цікавитися міжпланетними подорожами. Одними з перших тем, якими захоплювався Олександр, були розробка глибоких свердловин для використання земної енергії та створення космічних апаратів для польотів до зірок.
Навчання у гімназії юнак завершив із срібною медаллю. Вже тоді він почав замислюватися над підкоренням космосу. Вищу освіту науковець здобував у Петроградському політехнічному інституті. У цей період Олександр завершив рукопис із теорією космонавтики, проте був мобілізований до армії.
Служба в армії та участь у війні
Олександр вступив до військового навчального закладу у Тбілісі, здобувши звання прапорщика та потрапивши до піхотних військ. У 1917-1918 роках Шаргей брав участь у бойових діях проти Туреччини на Південному Кавказі. Після Жовтневої революції він став командиром кулеметного відділення.
Згодом чоловік приєднався до Білої армії, але дезертирував і оселився у місті Сміла. Щоб приховати свій військовий досвід, чоловік змінив ім’я та прізвище на Юрій Кондратюк. Це ім’я належало знайомому родички, який був схожий на Олександра за статурою і помер від туберкульозу у 1921 році.
У той період Кондратюк працював на різноманітних посадах, щоб забезпечити собі прожиття: кочегаром, вагоноремонтником, а також на цукровому заводі. У вільний час чоловік присвячував вивченню проблем космонавтики.
Як з’явилася «траса Кондратюка»
У 1929 році Кондратюк опублікував працю «Завоювання міжпланетних просторів», у якій детально описав найоптимальніший маршрут для польоту на Місяць. Раніше вважалося, що для подорожі потрібно відправити гігантський корабель, який сідав би на Місяць усією масою, а потім знову злітав би з його поверхні. Такий підхід вимагав величезної кількості палива. Юрій запропонував більш ефективне рішення:
- космічний корабель виходить на орбіту Місяця і залишається там;
- від нього відокремлюється невеликий посадковий модуль з астронавтами на борту;
- цей легкий модуль здійснює посадку на Місяць, а потім повертається на орбіту;
- на орбіті модуль стикується з основним кораблем, астронавти переходять на нього, і після цього вирушають до Землі.
Саме схему польоту, запропоновану українцем, застосували американські астронавти у космічній програмі «Аполлон». У 1969 році Ніл Армстронг та Базз Олдрін здійснили посадку на поверхню Місяця у Місячному модулі «Аполлона», а Майкл Коллінз очікував їх повернення на орбіті Місяця в Командно-службовому модулі. Після цього всі троє успішно повернулися на Землю, приземлившись у Тихому океані.
Створення проєкту вітроелектростанції
У 1930 році Юрій працював у Сибіру, займаючись будівництвом складів для зберігання зерна. Там він створив найбільший у світі елеватор, не використовуючи жодного цвяха чи металевих елементів. Ця споруда могла вмістити понад 10 тисяч тонн зерна.
Однак замість того, щоб відзначити досягнення вченого, його звинуватили у шкідництві та ув’язнили. Радянська влада вважала, що Юрій навмисно сконструював елеватор таким чином, щоб він зруйнувався. Проте конструкція успішно функціонувала до 80-х років. Згодом покарання для Кондратюка було замінено на заслання.
Після звільнення чоловік працював інженером-конструктором у бюро ОДПУ (Об’єднане державне політичне управління). Юрій розробив проєкт Кримської вітроелектростанції потужністю 12 тисяч кіловат, яка не мала аналогів у світі. У той час потужність зарубіжних електростанцій становила близько 100 кіловат.
Проте через сталінські репресії куратор проєкту Серго Орджонікідзе загинув, а більшість інженерів того часу вважали ідеї Кондратюка нездійсненними.
Як помер Юрій Кондратюк
Під час Другої світової війни Кондратюк добровільно вступив до народного ополчення. Точні обставини та місце загибелі вченого залишаються невідомими, проте існує кілька версій:
- загинув у бою 3 жовтня 1941 року;
- загинув між 23 та 25 лютого 1942 року на території сучасних Орловської чи Калузької областей;
- деякі дослідники припускають, що Юрій потрапив у полон, де працював над створенням першої балістичної ракети великої дальності, а згодом загинув у концтаборі;
- за іншою гіпотезою, Кондратюк пережив війну і помер у 1952 році.
Цікаво, що іменем вченого названо астероїд 3084 Кондратюк та кратер на зворотному боці Місяця. У 1997 році Національний банк України випустив ювілейну монету «Юрій Кондратюк» та дві поштові марки. Крім того, українця було введено до Міжнародної космічної Зали Слави Музею історії космосу в Нью-Мексико.
У 2020 році National Geographic представив серіал «Космос: можливі світи». У цьому проєкті творці наголосили на ключовій ролі Кондратюка у подорожі «Аполлона» на Місяць.