Культура 15.04.2026 Вікторія Козар Роксолана знала східні діалекти, створювала поетичні твори, була обізнана з Кораном та вела переговори з політичними діячами.
Сьогодні, 15 квітня, минуло 468 років від дня відходу у вічність видатної постаті українського походження, Роксолани, яку також знають як Хасекі Гюррем-султан. Вона пройшла шлях від полонянки до законної дружини правителя Османської держави Сулеймана I Пишного.
Роксолана започаткувала епоху жіночого султанату та стала однією з найбільш впливових особистостей того часу. Вона активно займалася зовнішньою політикою, заснувала значні благодійні установи та мала вагу у державних справах. Видання Viva! розкриє більше деталей про життя Роксолани, починаючи від її юності в Україні і до досягнення вершин влади в Османській імперії.
Перші роки життя
Дослідники припускають, що ім’я Роксолани було Олександра або Анастасія Лісовська. Її поява на світ датується приблизно 1506 роком у місті Рогатин, що на Прикарпатті. Згідно з історичними свідченнями, батько дівчини був православним священнослужителем Гаврилом Лісовським, який служив у місцевій церкві Святого Духа.
Літописи свідчать, що Роксолана потрапила в полон між 1518 та 1520 роками під час татарського нападу на Галичину. Спочатку її утримували в кримському місті Кафа (нині Феодосія), а згодом переправили до Стамбула. Дівчину викупили з невільничого ринку і подарували молодому султану Сулейману.
Життя у гаремі та шлюб із султаном Сулейманом
У гаремних приміщеннях Роксолана отримала нове ім’я – Гюррем, що в перекладі з перської означає «радісна». На відміну від більшості наложниць, які покладалися на свою вроду, Роксолана обрала інший шлях. Вона наполегливо вивчала турецьку мову, літературні твори, музичне мистецтво, танці, правила етикету та основи ісламської релігії. Таким чином, вона справила глибоке враження на Сулеймана своєю ерудицією, вишуканими манерами та дотепністю.
Одна з провідних жінок султанського двору, Махідевран, відчула ревнощі до Роксолани і завдала їй подряпин на обличчі. У такому вигляді Гюррем відмовилася з’являтися перед чоловіком, і, дізнавшись про причину, Сулейман віддалився від Махідевран.
У 1522 році Роксолана подарувала правителю первістка. В султанському палаці діяло правило, згідно з яким одна наложниця могла мати лише одну дитину від султана. Проте Гюррем порушила цю норму. Вона народила Сулейману шістьох дітей, що значно зміцнило її позиції: синів Мехмеда, Абдуллу, Баязида, Джихангіра, Селіма та доньку Міхрімах.
Протягом майже століття султани не укладали офіційних шлюбів, утримуючи жінок у статусі наложниць. Однак Сулейман прийняв рішення одружитися з Гюррем у 1530 році та надав їй особливий статус – титул Хасекі, який посідав друге місце за важливістю в гаремі після Валіде, матері султана. Це стало справжнім переломом у тогочасній системі, адже після народження дітей жінки зосереджувалися на материнстві та припиняли близькі стосунки з правителем. Натомість Роксолана стала офіційною дружиною та коханою жінкою Сулеймана.
Діяльність Роксолани
У 1534 році Роксолана перейняла керівництво гаремом. Пізніше в палаці сталася пожежа, тому Старий палац був перенесений до резиденції султана Топкапи, де проводилися урядові засідання. Гюррем контролювала процес навчання наложниць, готуючи їх до ролі освічених жінок, яких згодом видавали заміж за вірних державі діячів.
Роксолана стала першою жінкою в Османській імперії, яка самостійно приймала іноземних послів та підтримувала листування з монархами інших держав. Зокрема, збереглися її послання до польського короля Сигізмунда II, в яких вона висловлювала привітання з нагоди його сходження на престол.
Розпоряджаючись значними статками, Гюррем інвестувала кошти у будівництво визначних історичних споруд, освітніх закладів, мечетей. Так, у Стамбулі за сприяння Роксолани було зведено мечеть Хасекі Джамі, медичний заклад для жінок, початкову школу, кухню для приготування їжі бідним, громадські лазні. В Єрусалимі з’явилася мечеть, притулок для мандрівників, кухня Хасекі Султан Імарет.
Гюррем була надійною підтримкою для Сулеймана протягом його багаторічних військових походів. Вона інформувала правителя про стан справ у державі, лояльність яничарів, самопочуття дітей та навіть про ринкові ціни. Також вони часто обмінювалися листами, сповненими почуттів.
Боротьба за владу та завершення життя Роксолани
Найбільше Гюррем турбувалася про майбутнє своїх синів. Закон «Фатіх» передбачав, що на трон міг зійти лише один спадкоємець, а інших очікувала страта. Тому Роксолана докладала всіх зусиль, щоб дискредитувати старшого сина Сулеймана від іншої жінки, Мустафу, а також візира Ібрагіма. Це дозволило синам Роксолани здобути владу. Хоча існує думка, що Мустафа став жертвою своєї власної амбіції та необережності. Вже після відходу з життя Роксолани, у 1566 році, на престол зійшов її син – Селім II.
В останні роки свого життя Роксолана майже не розлучалася з Сулейманом. Султан, задовго до смерті своєї дружини, дав обіцянку не мати інших жінок. У період 1557-1558 років вони проводили час у місті Едірне, а згодом повернулися до Стамбула.
15 квітня 1558 року Гюррем відійшла у вічність. Її було поховано у мавзолеї, збудованому на подвір’ї мечеті Сулеймана. На момент смерті Роксолані було приблизно 52 роки. Сулейман покинув цей світ у ніч з 5 на 6 вересня 1566 року, перебуваючи у військовому поході в Угорщині. Його поховали поруч із Роксоланою.
