NYDFS оштрафував шведський банк SEB на 33 мільйони доларів за проблеми з програмою боротьби з відмиванням грошей
Недоліки в програмі шведського банку SEB (Skandinaviska Enskilda Banken) зі штаб-квартирою у Стокгольмі, спрямованої на боротьбу з відмиванням грошей, стали відомі після витоку документів “Панамська справа” у 2016 році, що торкнувся сотні банків.
SEB та його єдине нью-йоркське відділення погодилися виплатити 33 мільйони доларів для врегулювання розслідування щодо програми банку з боротьби з відмиванням грошей, повідомив у четвер Департамент фінансових послуг штату Нью-Йорк (NYDFS).
Розслідування було розпочато після витоку даних “Панамської справи”. У 2016 році витік 11,5 мільйонів фінансових та юридичних документів з панамської юридичної фірми Mossack Fonseca виявив, що сотні банків не змогли виконати законодавчі та нормативні вимоги, зокрема щодо відмивання грошей та офшорної діяльності.
“Фінансові установи повинні дотримуватися суворих законів та правил Нью-Йорка для захисту цілісності фінансової системи”, – заявила виконувачка обов’язків суперинтенданта NYDFS Кейтлін Асроу в офіційній заяві. “Департамент притягне до відповідальності установи, які не відповідають цим стандартам”.
SEB, найбільший кредитор Швеції, є четвертим банком, оштрафованим NYDFS у зв’язку зі скандалом “Панамської справи”. Регулятор оштрафував тайванський Mega International Commercial Bank на 180 мільйонів доларів у 2016 році, фінський Nordea Bank на 35 мільйонів доларів у 2024 році, а також шведський Swedbank на 50 мільйонів доларів у липні.
Інший банк, USAA Federal Savings Bank із Сан-Антоніо, штат Техас, виплатив 140 мільйонів доларів Мережі боротьби з фінансовими злочинами (Financial Crimes Enforcement Network) та Управлінню контролера грошового обігу (Office of the Comptroller of the Currency) у 2022 році за те, що не повідомив про підозрілу діяльність, пов’язану з компаніями, викритими “Панамською справою”.
Розслідування NYDFS виявило, що програма SEB щодо Закону про банківську таємницю/боротьбу з відмиванням грошей (Bank Secrecy Act/AML) неналежним чином здійснювала належну перевірку клієнтів і не змогла усунути підвищений ризик відмивання грошей, пов’язаний з клієнтами високого ризику. Ці проблеми тривали між 2015 та 2019 роками, згідно з наказом про згоду, виданим агентством.
Банк із активами 370,2 мільярда доларів не здійснив належної перевірки партнерів з кореспондентського банкінгу високого ризику, включаючи іноземні установи, зберігав недостатню кількість клієнтських файлів, неправильно розраховував ризик відмивання грошей і не оновив належним чином процедури, що регулюють відносини з кореспондентськими банками, заявило агентство. Крім того, програма моніторингу транзакцій SEB в Естонії, Латвії та Литві мала недоліки у своїй здатності виявляти та блокувати підозрілу діяльність, за даними агентства.
“Ця глава тепер закрита”, – заявила у четвер Сесілія Волрат Екенбек, керівниця відділу комплаєнсу групи SEB, у своїй офіційній заяві. “Перевірка значною мірою базується на власних внутрішніх контролях банку та висновках щодо колишніх процесів у країнах Балтії за відповідний період. З того часу SEB впровадив масштабні заходи для зміцнення своєї стійкості”.
“Ця робота триватиме, оскільки ризики у зовнішньому середовищі розвиваються”, – додала вона.
Штраф у розмірі 33 мільйонів доларів буде відображений у операційних витратах банку за четвертий квартал. Банк очікує, що це матиме обмежений фінансовий вплив, а його цільовий показник витрат за повний рік залишається незмінним.
Наказ про згоду та штраф завершують історичні питання щодо боротьби з відмиванням грошей з американськими регуляторами та органами влади, заявив SEB. Міністерство юстиції, яке також проводило перевірку банку, завершило своє розслідування у цій справі без накладення штрафів.
Оригінал статті: www.bankingdive.com