Верховний Суд поставив крапку у справі з подвійним продажем квартири

Верховний Суд ухвалив рішення, згідно з яким забудовник не має права повторно відчужувати об’єкт нерухомості, якщо інвестор повністю виконав умови договору та набув майнові права на квартиру.

У справі №175/167/24 позивач у 2016 році придбав у ТОВ «Центр молодіжного будівництва» майнові права на квартиру у селі Дослідне, сплативши 743 796 грн. Цей факт підтверджувався квитанцією до прибуткового касового ордера, актом приймання-передачі майнових прав та актом звірки розрахунків.

Проте у 2021 році забудовник повторно продав майнові права на ту ж квартиру іншій особі, яка згодом зареєструвала право власності. Перший інвестор дізнався про це лише у 2023 році.

Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову, вважаючи, що позивач не довів належну оплату та набуття майнових прав.

Апеляційний суд скасував це рішення, частково задовольнив позов, визнав за позивачем майнові права на квартиру та витребував її у нового інвестора. Суд апеляційної інстанції обґрунтував це тим, що позивач виконав умови договору та набув майнові права до повторного відчуження квартири.

Що вирішив Верховний Суд

Касаційний цивільний суд Верховного Суду погодився з висновками апеляційного суду. Суд наголосив, що інвестор, за кошти якого будується нерухомість, набуває на неї майнові права. Після введення будинку в експлуатацію ці права трансформуються у право власності.

Забудовник не може відчужувати об’єкт інвестування третім особам. Якщо майно було повторно відчужене, ефективним способом захисту первинного інвестора є витребування майна з незаконного володіння на підставі статті 388 Цивільного кодексу України, у поєднанні з визнанням майнових прав.

Видача забудовником квитанції до прибуткового касового ордера створює презумпцію внесення коштів, яку має спростувати саме отримувач. Порушення касової дисципліни посадовими особами може тягти юридичну відповідальність, але не спростовує факту внесення коштів інвестором.

Заяви колишнього керівника забудовника про не отримання коштів та не підписання документів не є належними доказами без проведення почеркознавчої експертизи. Оскільки відповідач не клопотав про її проведення, його заперечення були обґрунтовано відхилені судом.

Постанова ВС від 5 серпня 2026 року у справі № 175/167/24 (провадження № 61-16612св25).

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *