Поділитися
Стародавньогрецький стиль уособлює досконалість, простоту й природну вишуканість. Його ключові характеристики — це вільний силует, плавне драпірування, органічні лінії та відсутність складних швів. Одяг створювався безпосередньо на тілі, використовуючи складення тканини, застібки-фібули та пояси. Основою давньогрецького гардероба були хітони, пеплоси та гіматії, виготовлені з легкого льону або тонкої вовни натуральних відтінків. Сучасна мода не перестає черпати натхнення з цієї естетики: саме античність подарувала нам популярний силует “ампір” із завищеною талією, сукні на одне плече та дрібне плісування. Ми помітили його відлуння в численних літніх колекціях українських брендів.
Плісування
У давньогрецькій культурі плісирована тканина була не лише прикрасою, а й справжнім мистецтвом створення об’єму та скульптурних форм. Стародавні майстри досягали дрібних, рівномірних складок без використання сучасних хімічних засобів чи прасок. Процес вимагав ретельності та часу: спершу полотно зволожували й фіксували, потім створювали складки — вручну закладали дрібні згини, затискали та давали висохнути під сонцем або закріплювали за допомогою розігрітих кам’яних чи металевих валиків. Минули століття, а робота з плісе не стала значно простішою. Це добре знають в українському бренді J’amemme, для якого ця техніка стала візитівкою ще з першої колекції. У сезоні весна-літо 2026 дизайнерка Юлія Ярмолюк створила невагомі вбрання, які, безсумнівно, оцінили б давньогрецькі богині. Цю білу сукню легко уявити на Афіні.
Реклама.
J'amemme
Сукня-сітка
Якщо класичне давньогрецьке плісування символізує раціональність, порядок та архітектуру, то плетіння та сітка — це стихія води та справжня магія. Саме її використали художники з костюмів у фільмі “Одіссея” Крістофера Нолана для образу німфи Каліпсо. Сітка тут уособлює її чари та невидимі нитки, якими вона притягує Одіссея. Це одяг-метафора: витончене, але міцне ув’язнення. Ідеальні плетені сукні для відпочинку ми знайшли в нових колекціях Otaje та Papaya.
Otaje
Papaya
Мистецтво драпірування
Драпірування в Давній Греції — це філософія взаємодії між трьома елементами: прямокутним відрізом тканини, людським тілом та силою тяжіння. Греки майже не використовували крій та шиття в сучасному розумінні. Форма виникала виключно завдяки тому, як полотно спадало, закріплювалося та обтягувалося. Драпірування стало головною візуальною характеристикою весняно-літньої колекції Marianna Senchina. Дизайнерка поєднала його зі стриманою світлою палітрою та важливою для античної культури концепцією “живої сукні”, яка змінює обриси під час руху. У колекції BEVZA драпірування, навпаки, виглядає більш структурованим та архітектурним.
Marianna Senchina
BEVZA
KOLOSOVA
Накидки
Накидки були невід’ємною частиною гардероба в античні часи. Через відсутність складного крою, прямокутні шматки тканини слугували не лише для захисту від холоду, а й для демонстрації статусу, драпіруючись навколо тіла. Права рука залишалася повністю вільною, а тканина вільно спадала через ліве плече та спину, створюючи характерний силует сучасного асиметричного кейпа. У сучасній моді кейпи також часто асоціюються з античною естетикою. Нам подобається, коли вони стають частиною вишуканих суконь, як у колекціях ELENAREVA та Anna October.
ELENAREVA
Anna October