Дизайнер Руслан Багінський презентував новий проєкт, присвячений творчості українського скульптора Михайла Дзиндри. Проєкт є втіленням діалогу дизайнера з роботами митця та має на меті розповісти про творчість і життєвий шлях художника.
Реклама
«Я завжди цікавився скульптурою та розглядав головні убори як скульптурні об'єкти, — коментує Руслан Багінський. — Усі головні убори, що фігурують в рамках проєкту, — мій діалог з палітрою та формами Михайла Дзиндри. Я був вражений його творами та великим вкладом в українське мистецтво, мені давно хотілося поділитися цією історією в такій формі.»
Михайло Дзиндра народився у селищі Демня на Львівщині та зростав серед майстрів каменеобробної справи. У середині 1930-х років Михайло переїжджає до Львова, де починає працювати у відомого скульптора Андрія Коверка. Згодом художник переживає період довгої та вимушеної еміграції. На Краківському базарі у Львові він обмінює піджак на велосипед і їде з міста. Після перебування у Словаччині та Німеччині Михайло потрапляє до США, де проводить 40 років свого життя. Саме там, далеко від тиску тоталітарної системи, він відкриває для себе модернізм.
«Я хочу фантазії,» — казав Михайло Дзиндра про свою творчість, про відмову від реалізму та перехід до абстракції. Художник перевинайшов себе, знищив усі свої реалістичні роботи та почав будувати свій новий світ абстрактного мислення та форм. Лише через три місяці після проголошення незалежності у 1991 році Михайло Дзиндра приймає рішення повернутися додому. Тут він починає втілювати свою мрію – побудувати перший в Україні музей модерної скульптури. Не знайшовши зовнішньої підтримки, цей проєкт він завершує власними силами, йому допомагає друга дружина Софія, яка і зараз продовжує працювати в музеї, проводити екскурсії та зустрічати гостей. Музей серед соснового лісу у селищі Брюховичі та понад 800 власних скульптур, привезених з Америки, Дзиндра дарує Україні.
«Побачивши твори Михайла, почувши про його непростий шлях і постійні переродження, я відчув титанічні зусилля, вкладені автором у життя мрії; вільний дух його творів. Михайло відкрив для себе нові горизонти, а потім повернувся додому, щоб показати їх нам, незважаючи на складнощі. Це надихає,» — коментує Руслан Багінський.
