Цього року українська марка VIKA ADAMSKA відзначає п’ятнадцятиріччя, продовжуючи весь цей час працювати й розвиватися у рідному Харкові. Незважаючи на безупинні обстріли та значні руйнування, місто тримається, а бренд VIKA ADAMSKA функціонує з головним магазином на площі Свободи, де іноді вітрини доводиться закривати фанерою. Напередодні річниці ми поспілкувалися з Вікторією Адамською про її творчий шлях, як дизайнерки та бізнесвумен, колаборації та нові випробування.
Віка Адамська
Реклама.
— Незабаром бренд відзначить 15-річний ювілей. Поділіться найяскравішою миттю з минулого, сьогодення, та про що марить і що планує команда VIKA ADAMSKA на прийдешнє?
Якщо відверто, у марки VIKA ADAMSKA не було окремого “найяскравішого” моменту — це завжди була дорога. Ніби у самураїв (усміхається). У минулому це був момент, коли я вперше усвідомила: вироби, які ми створюємо, живуть своїм життям — у спогадах, важливих подіях, жіночих історіях. Коли покупці почали приходити знову і знову — це стало для мене особливим знаком. Прийшло розуміння, що те, що ми творимо разом із командою, приносить радість іншим. А зараз найяскравіша мить — це відчуття стійкості… Ми працюємо, творимо, започатковуємо нові формати, попри війну, блекаути, непевність. І це дуже показово щодо сили.
Зараз моя мрія — вберегти душу бренду, розширюючись. Тобто залишатися собою у світі великого бізнесу, бачити серед графіків і чисел – людей, історії, вроду довкола. Хочеться зростати не лише територіально, а й емоційно: щоб кожна річ і надалі була про почуття, а не просто про тенденцію.
— Ваше рідне місто – Харків. Головний магазин і виробництво досі функціонують у місті. Який вплив війна справила на вас особисто, на колектив і загалом на бренд?
Харків — це більше, ніж просто моє рідне місто, це частина мого єства. Тут я з’явилася на світ, тут зародився мій бренд і діти. І навіть моя третя дитина, хоча фізично народилася не в Харкові, для нашої сім’ї все одно харків’янин — настільки сильним є цей зв’язок. Те, що виробництво та головний магазин досі працюють у місті, — це не підприємницьке рішення, а наша усвідомлена позиція. Війна перевернула все: моє сприйняття часу, цінності, ступінь відповідальності за людей. Команда стала ще більш об’єднаною та свідомою. Ми навчилися працювати в умовах нестабільності, швидко пристосовуватися й водночас постійно підтримувати одне одного.
Для бренду це стало моментом внутрішнього змужніння. Ми стали більш глибокими, щирими, уважнішими до деталей і смислів. І, можливо, саме тому з часом у мене виникає ідея колись висловити цю відданість окремо — дуже камерно й особисто, як вияв подяки місту, яке сформувало мене як особистість і дизайнера. Маю певні міркування, як це зробити по-своєму, яскраво, для людей – і вже з нашою командою роблю перші кроки щодо реалізації задуманого. Отже, як то кажуть, stay tuned.
— Дві fashion-колаборації з ЦУМ, десятки поп-апів в Європі, зіркові спецпроєкти – і все це попри блекаути… Як ви вважаєте, що утримує зараз українську модну індустрію в такому шаленому ритмі. І що утримує вас?
Дві співпраці з ЦУМ Київ, наші дивовижні поп-апи в багатьох європейських містах, зіркові спецпроєкти — усе це стало можливим завдяки неймовірній внутрішній енергії української модної індустрії. Нас утримує почуття сенсу та відповідальності: ми творимо не лише речі, ми повідомляємо світові, хто ми є. Мене особисто утримує віра у свою справу, команда та жінки, які вибирають нашу марку. Навіть у найскладніших обставинах це дає енергію рухатися далі.
— Як трансформувався стиль бренду за останні роки?
Якщо розповідати історію марки VIKA ADAMSKA крізь призму знакових виробів, вона виглядала б як жива еволюція разом із буттям. Старт бренду був дуже легким і веселим — це були футболки, прості буденні образи, речі, які природно вписувалися в повсякденне життя. Згодом з’явилися складніші моделі, кастомізація, денім-куртки з авторськими ілюстраціями та персоналізацією. Разом з тим у колекціях завжди було особливе місце для верхнього одягу, який поступово став однією з ключових категорій бренду. З кожним роком VIKA ADAMSKA ставала зрілішою разом зі своєю клієнткою. Ми намагалися створити місце, де жінка може задовольнити всі свої потреби — прийти в магазин, отримати емоцію, задоволення і знайти речі на різні життєві ситуації. При цьому акцент завжди залишався на реальному, повсякденному житті, а не на абстрактній моді.
Усі події, через які ми проходили, так чи інакше відбивалися у виробах бренду. Під час пандемії це був гумор і легкість як спосіб підтримки. З початком повномасштабної війни з’явилися глибші сенси — роздуми про ідентичність, про те, хто ми і ким є українці. Так народилися патріотичні колекції, зокрема проєкти, натхненні українською культурою та кухнею, а також колаборації зі столичним ЦУМом.
Сьогодні бренд переходить на нову фазу зрілості. Речі стають більш витонченими, конструктивно складнішими, з більш складним архітектурним кроєм, багатошаровим і багатофункціональним поєднанням елементів між собою — як, наприклад, у нашій останній колаборації з ЦУМ Київ. Для мене це закономірне продовження шляху бренду, який дорослішає разом із життям жінок, для яких він створюється, уважно відчуваючи їхній досвід, ритм і реальність часу.
— Зараз у вас в пріоритеті онлайн чи офлайн?
Онлайн забезпечує масштаб і доступність, відкриває можливості не лише для України, а й для усього світу. Особливо я віддаю перевагу офлайн-просторам і відновленню роботи нашого флагмана в Харкові — саме тому це підтвердження. Атмосфера, яку ми там творимо, досвід клієнтки, увага до деталей — усе це дуже важливо. Мені важливо підтримувати і розвивати цей простір, а також збільшувати бренд через офлайн-історію, водночас використовуючи онлайн як потужний інструмент для глобальної аудиторії. Саме поєднання двох напрямків робить бренд повноцінним і живим.
— З ким би ви мріяли зробити колаборацію чи співпрацювати, якби було можливо усе?
Мені дуже імпонує, коли мода перетинається з мистецтвом і творчістю — коли одяг стає діалогом, розповіддю, емоцією. Це можуть бути колаборації з митцями, поетами, музикантами, з тими, хто має особистий погляд на світ. Наприклад, мені було б цікаво створити проєкт із Сергієм Жаданом — він із Харкова, і його творчість дуже близька мені по духу, або з Ліною Костенко, чия поезія надихає і може органічно поєднатися з модою. Для мене важливо, щоб колаборації не були лише іменами, а дарували нові смисли й емоції тим, хто носить наші речі.
— Опишіть ваш креативний процес. Як він відбувається?
Магія розпочинається зі спостережень: за людьми, містом, настроями… Потім – інтуїція, пошук і вибір тканини, численні примірки. Нерідко це й додаткова робота зі ще одним творцем – художником-ілюстратором. Технічно- виробничий процес не буду описувати (усміхається). І врешті-решт настає той момент, коли річ “оживає” – ти розумієш, що це воно.
— Що б ви порадили тим, хто прагне стати дизайнером?
Бути витривалим. Розвивати не лише талант, а й терпіння. І пам’ятати: мода — це марафон, а не спринт.
— Що для вас успіх?
Для мене успіх — це коли бренд зростає і знаходить свій відгук у людей, але при цьому зберігає свій характер і ДНК. Коли вироби дарують радість, комфорт і емоції. І водночас успіх — це баланс між роботою, сім’єю та собою. Я мати трьох дітей, і для мене важливо, щоб усі ці сфери життя підтримували одна одну, щоб я могла творити, бути поруч із сім’єю і залишатися собою. Успіх — це коли все це функціонує разом, і життя відчувається повноцінним.