Одяг з других рук нині розглядається як екологічніша альтернатива швидкій моді. Придбання вінтажних речей і платформи перепродажу виглядають відповідальним вибором. Та чи дійсно купівля вживаних речей допомагає екології, якщо ми все одно купуємо надміру? Саме це питання підіймає авторка Vogue Емілі Чан. У своєму матеріалі вона роз’яснює, чому навіть купівля речей, що були у використанні, може підтримувати культуру гіперспоживання, що демонструють останні дослідження та як усвідомити, коли шопінг починає виходити за рамки.
Я перевіряю улюблені онлайн-магазини перепродажу майже з тією ж частотою, як і Instagram — тобто досить часто. Замість безцільного перегляду, я зазвичай шукаю одяг секонд-хенд від улюблених дизайнерів: Simone Rocha, Chopova Lowena, Molly Goddard. Також я регулярно переглядаю збережені товари й очікую на їх здешевлення. Подібна звичка постійно моніторити платформи з уживаними речами іноді дає результати. На початку поточного року я придбала комплект Simone Rocha, за яким спостерігала кілька місяців. Я наважилася на покупку, побачивши знижку близько 80 відсотків від початкової роздрібної вартості.
Проте, під час одного напруженого періоду, коли я придбала три речі одна за одною за короткий проміжок часу, я почала замислюватися. Чи не стала я так само залежною від придбання вживаного одягу, як колись була залежна від швидкої моди в юності? Безперечно, купувати старі предмети краще для довкілля, ніж купувати новий одяг. Проте, це втрачає сенс, якщо ми продовжуємо робити це у великих обсягах. Ми купуємо “нові старі” речі лише для того, щоб згодом їх позбутися. У багатьох випадках відчуття від отримання сукні поштою через eBay, Vinted або Vestiaire Collective дуже подібне до того ж сплеску адреналіну, який відчуваєш під час звичайного шопінгу.
Реклама.
Але де проходить чітка грань? Як зрозуміти, що купівля вживаного одягу перетворюється на проблему? Дослідження Hot or Cool Institute за 2022 рік виявило, що для досягнення цілей Паризької кліматичної угоди, яка передбачає обмеження глобального потепління до 1,5 °C, кожна людина повинна купувати не більше п’яти нових предметів на рік. Точної цифри щодо того, скільки речей секонд-хенд можна придбати, не існує. Однак, варто орієнтуватися на вказаний показник. “Не існує конкретного часу, після якого річ стає вживаною. Сам факт зміни власника ніяк не свідчить про те, як довго ця річ слугуватиме, — раніше пояснював мені керівний директор Hot or Cool Institute Льюїс Акенджі. — Я б не вважав таку покупку повноцінною одиницею в рамках цих п’яти речей, але й не сказав би, що вона дорівнює половині”.
Переглянувши свої рахунки, я з’ясувала, що цьогоріч я придбала 10 речей секонд-хенд. Це не так багато, як я побоювалася, але й не так мало. Невелике опитування у колективі Vogue показало, що я не єдина, хто має звичку пізно ввечері переглядати eBay у пошуках “цікавинок”. Чимало моїх колег були здивовані, коли порахували свої покупки. “Я не робила багато “великих покупок”, тому запевнила себе, що взагалі не займаюся шопінгом”, — зауважує модна авторка Олівія Аллен, яка цьогоріч придбала 22 речі секонд-хенд.
Редакторка Vogue з шопінгу Джой Монтгомері зізнається, що їй відома філософія: “це не враховується, якщо річ вже була у використанні”. За її словами, цьогоріч вона придбала близько 30 речей секонд-хенд. “Я дійсно вважаю, що шопінг у секонд-хенді має бути нашим головним вибором. Але досвід показує, що імпульсивна купівля залишається імпульсивною купівлею — незалежно від того, чи це новий предмет, чи вживаний”, — підкреслює вона.
Більшість колег, з якими я спілкувалася, майже не купують новий одяг. Наприклад, цьогоріч я придбала лише два нові предмети. Серед них — перероблене шкіряне пальто. Однак, схоже, що ми — на жаль — у меншості серед прихильників секонд-хенду. Нещодавнє дослідження, опубліковане в журналі Nature, показало, що люди, які купують вінтажний або вживаний одяг, зазвичай купують більше речей, ніж решта споживачів. “Вони є частиною кругообігу. Люди купують чимало одягу, швидко його позбуваються, щоб знову купувати нові речі. Фактично, це і є швидка мода”, — пояснює докторка Мейталь Пелег Мізрахі, дослідниця Єльського університету та головна авторка дослідження.
Багато хто розглядає секонд-хенд моду як більш екологічний вибір. Однак, темпи і кількість придбання вживаного одягу та його перепродаж свідчать про те, що це не завжди так. У дослідженні більшість людей вказали, що передають непотрібний одяг на благодійність — незалежно від того, новий він, чи секонд-хенд — а не перепродають його. Це означає, що значна частина цих речей в кінцевому підсумку опиняється на звалищах у країнах Глобального Півдня, зокрема в Гані, Чилі, Індії та Пакистані. У Великій Британії лише 10-30 відсотків одягу, переданого до благодійних магазинів, насправді продається повторно. “Покупці в секонд-хендах створюють більше текстильних відходів, ніж звичайні покупці, — додає Мейталь Пелег Мізрахі. — Єдине дієве рішення — скоротити споживання. Ми не можемо подолати кліматичну кризу, просто купуючи щось інше”.
У той же час, купівля речей у секонд-хенді замість нового одягу може допомогти довше використовувати речі та зменшити вуглецевий слід. Але це працює лише тоді, коли купівля в секонд-хенді справді замінює нові покупки. Надзвичайно важливо купувати речі усвідомлено і не повертатися до звичок надмірного споживання. “Я не схильна до імпульсивних покупок. Часто я обмірковую покупку протягом декількох місяців, перш ніж її придбати”, — говорить старша авторка Vogue з шопінгу Еліс Кері. Серед її вінтажних покупок цього року — сумка Balenciaga Le City, туфлі Prada Flame і туфлі Old Céline. “Більшість речей секонд-хенд, які я придбала цьогоріч, — це предмети, про які я давно мріяла. Якщо я щось купую, ця річ повинна стати такою, яку я майже постійно носитиму”, — додає вона.
Так само і з речами секонд-хенд, які я купувала в останні роки. Це мій найбільш носибельний одяг. Ймовірно, тому що перед покупкою я довго і ретельно все обмірковувала. Частина задоволення від пошуку речей в секонд-хенді полягає в самому процесі пошуку. Людина шукає ту саму річ, яку хоче носити дуже довго. Саме тому я не планую найближчим часом видаляти додатки для перепродажу зі свого телефону. Чи купую я надто багато речей секонд-хенд? Можливо. Але насправді всім нам необхідно просто купувати менше.
За матеріалами vogue.co.uk