«Яким молодим і прекрасним був той паризький ранок, коли ми зустрілися. Ти вів свій перший бій. У той день ти пізнав славу і відтоді ви з нею більше не розлучалися. Хіба я міг уявити, що 50 років по тому ми опинимося тут, лицем до лиця, і я скажу тобі останні прощальні слова. Востаннє я говорю з тобою, Іве. Іншого разу я вже не матиму. Я звертаюся до тебе, хоч ти вже не зможеш мене почути й відповісти… «, — виголосив П’єр Берже на похороні свого колишнього партнера й кохання всього життя Іва Сен-Лорана, якого не стало 1 червня 2008 року.
П’єр Берже та Ів Сен-Лоран
Історія їхнього кохання почалася в 1958 році. Вони познайомилися під час показу дебютної колекції Іва Сен-Лорана для Christian Dior — модного Дому, де він почав свою блискучу кар’єру. Хоча сам Берже розповідав, що помітив молодого Сен-Лорана трохи раніше, на похороні мсьє Крістіана Діора, й відразу відчув у цій зустрічі призначення.
Реклама
Комерційна спритність Берже й талант Сен-Лорана дали їм змогу не тільки наповнити своє життя, а й змінити хід всієї історії моди XX століття. Саме завдяки Берже з’явився модний Дім YSL (Yves Saint Laurent), який вплинув на те, як одягалися й почувалися жінки в другій половині XX століття. У 1960 році Сен-Лорана звільнили з Christian Dior, і закохані вирішили, що потрібно відкривати власний лейбл. П’єр Берже знайшов одного інвестора-американця, який погодився взяти на себе всі ризики майбутнього підприємства. «Ів був уже знаменитий, і це допомогло нам отримати гроші. Першу колекцію під ім’ям YSL ми показали в січні 1962 року, — згадує Берже у фільмі „Божевільна любов». — Вона мала величезний успіх і це була важлива сходинка для нас. Вона визначила багато».
Ів Сен-Лоран Фото: Getty Images
У численних інтерв’ю П’єр і Ів часто не акцентували на власній важливості в цьому дуеті, а освідчувалися в любові один одному. Так, Берже завжди стверджував, що головним був талант Іва, який пробився б і без нього, а Сен-Лоран зі свого боку повторював про сильне плече, без якого він просто не зміг би вистояти. Наприклад, саме Берже запропонував дизайнерові працювати в напрямі pret-a-porter, що дало змогу бренду YSL стати ще популярнішим. «У людей молодих і небагатих не такий і великий вибір одягу. Мені це не подобається, мені хочеться це виправити, — розповідав дизайнер. — Я хочу робити людей щасливими. Це моя мета».
П’єр Берже
Поєднувала їх і любов до мистецтва. Вони любили купувати живопис, предмети інтер’єру й скульптури, а свою колекцію називали «предметом випадкових зустрічей», оскільки поповнювали її безсистемно, більше ґрунтуючись на миттєвому враженні й бажанні. Скульптури Бранкузі у них сусідять з вазами, купленими на блошиних ринках, а роботи Мондріана й Гої — з рукодільними знахідками зі східних базарів.
П’єр Берже та Ів Сен-Лоран Фото: Fondation Pierre Berge-Yves Saint Laurent,
Ще один символ їхньої любові — Марракеш. Вони закохалися в це місце з першого погляду: «Коли ми сюди приїхали на канікули після показу кутюрної колекції, то вісім днів дощило, а на дев’ятий нарешті вийшло сонце і ми побачили всю його красу — знамениті сади, Атлаські гори». Майже відразу вони вирішили, що хочуть жити тут, хоча б кілька тижнів на рік. Берже відразу знайшов будинок, і через тиждень вони вже оселилися в Медині в містечку під назвою «Лимонний сад». Жили вони там здебільшого нічним життям, коли ставало прохолодно. Цей час вони вважають одним з найщасливіших. «Я згадую його не з ностальгією, а з радістю. Ми були молодими й сповненими сили», — розповідав якось П’єр Берже. Було це місце і важливим джерелом натхнення для Іва Сен-Лорана, який вбирав у себе ці кольори й запахи, відтворюючи їх на подіумі.
П’єр Берже та Ів Сен-Лоран у Марракеші, середина 1970-х років
Важким випробуванням для їхньої любові стали наркотики й алкоголь, якими Ів захопився в 70-х. За словами Берже, він припускав, що таке може трапитися, знаючи, під яким пресингом перебували дизайнери і яким є зворотний бік успіху в модній індустрії. «Я розумів: якщо одного разу він знайде можливість втекти — він це зробить. Це сталося». Його друзі розповідали, що тоді дизайнер став дуже збудженим і саме в такому стані народилася його колекція Opéras — Ballets russes, натхнена творчістю Дягілєва й Льва Бакста. «Він марив, але малюнки були чудовими, він робив їх сотнями», — згадує Лулу де ла Фалез. У П’єра Берже спогади про ті часи були ще похмурішими: «6 березня 1976 року його не було всю ніч. Нарешті він повернувся, але в жахливому стані. І тут подзвонили у двері й до нас зайшли якісь типи, які звали його гуляти далі. Він пішов знову. Це стало останньою краплею. Я зібрав валізи й поїхав у готель. Жив там місяць. Потім повернувся до нього, але його загули тривали. Потім я все одно втік, хоч мені й було дуже важко розлучатися з Івом».
Колекція Opéras — Ballets russes
Попри розлучення, П’єр Берже й Ів Сен-Лоран і далі були бізнес-партнерами та друзями. Берже, як і раніше, опікувався всіма справами бренду: «Слава принесла йому безперервні страждання. Він був щасливий двічі на рік — коли виходив на уклін у фіналі колекції, а публіка вітала його стоячи. А потім він знову поринав у тугу й самотність. Я перепробував усе, щоб йому допомогти».
П’єр Берже та Ів Сен-Лоран, 1999
2002 року, втомлений від проблем зі здоров’ям і нового устрою індустрії, Ів Сен-Лоран відійшов від справ, але П’єр Берже й тут зумів зробити неможливе. 5 грудня цього ж року з’явився фонд Fondation Pierre Bergé — Yves Saint Laurent, що об’єднав величезну спадщину легендарного кутюр’є із 40-річною кар’єрою. Через багато років напередодні відкриття музею Іва Сен-Лорана в Марракеші, до якого Берже не дожив всього 25 днів, він сказав: «Я звик спогади перетворювати на проєкти. У нас була прекрасна подорож завдовжки в життя, яке ми не знали як закінчиться, але насолоджувалися кожною його хвилиною».
П’єр Берже та Ів Сен-Лоран
