Біль у крижово-клубовому зчленуванні: причини, симптоми та вправи, які допомагають
Біль у нижній частині спини часто виникає через проблеми з хребцями та навколишніми тканинами хребта. Але в деяких випадках джерело болю розташоване нижче — у крижово-клубовому зчленуванні. «Крижово-клубові зчленування — це місця, де хребет з’єднується з тазом», — пояснює доктор Крістофер Боно, хірург-вертебролог Ортопедичного центру хребта Массачусетської лікарні, що входить до Гарвардської медичної школи.
Два крижово-клубові зчленування з’єднують трикутну нижню частину хребта (крижі) з верхньою частиною таза (клубова кістка). Міцні зв’язки скріплюють кістки цих зчленувань, забезпечуючи стабільність і майже нерухомість суглобів.
Що спричиняє біль у крижово-клубовому зчленуванні?
Крижово-клубове зчленування може запалитися і викликати біль, але точна причина не завжди відома. Іноді біль виникає після травми, коли суглоб рухається більше, ніж зазвичай. «Крижово-клубові зчленування мають дуже обмежену рухливість, за деякими винятками», — зазначає доктор Боно.
Під час вагітності гормональні зміни роблять крижово-клубові зчленування та навколишні зв’язки більш еластичними, дозволяючи тазу розширитися для проходження дитини через родові шляхи. Зв’язки можуть залишатися ослабленими після пологів, що призводить до болю в крижово-клубовому зчленуванні.
У чоловіків і жінок крижово-клубові зчленування також можуть бути більш рухливими через ослаблені зв’язки з інших причин, включаючи синдром Елерса-Данлоса. «Ця рухливість може бути як безболісною, так і викликати біль», — каже доктор Боно.
Як і в інших суглобах, на кінцях кісток, що з’єднуються в крижово-клубових зчленуваннях, є шар хряща. Цей хрящ може зношуватися, призводячи до остеоартриту. «Але це не завжди корелює з наявністю болю», — зауважує доктор Боно.
Рідкісні причини запалення крижово-клубового зчленування (також відомого як крижово-клубовий артрит) включають деякі аутоімунні захворювання, такі як анкілозуючий спондилоартрит, та інфекції.
Поширені симптоми болю в крижово-клубовому зчленуванні
Біль у крижово-клубовому зчленуванні зазвичай відчувається не посередині нижньої частини спини. Частіше він локалізується з одного боку, приблизно між центром попереку та верхньою частиною сідниці.
Біль може поширюватися на стегно, а у деяких людей — вниз по нозі. Тому біль у крижово-клубовому зчленуванні іноді може нагадувати біль від грижі міжхребцевого диска або ішіас.
«Люди часто відчувають біль сильніше, стоячи на одній нозі, ніж на іншій», — говорить доктор Боно. З цієї причини існує діагностичний тест, який називається «тест фламінго». Ви переносите вагу на одну ногу і піднімаєте інше коліно, ніби на мить стаєте фламінго. «Іноді ми робимо рентгенівські знімки в такому положенні, щоб побачити, чи є зміщення в крижово-клубовому зчленуванні», — розповідає він. Коли біль спричинений крижово-клубовим артритом, він, як правило, сильніший вранці та зменшується після фізичних навантажень.
Фізичний огляд також включає виконання певних рухів ногою, призначених для відтворення болю, що підтверджує можливу залученість крижово-клубового зчленування.
Вправи та розтяжки, які можуть допомогти
Якщо фізичний огляд вказує на те, що симптоми походять від крижово-клубового зчленування, лікування часто починається з фізіотерапії. «Фізіотерапевт визначить, чи є у пацієнта гіпермобільність (надмірна рухливість) чи гіпомобільність (недостатня рухливість) суглоба», — каже доктор Боно.
Якщо рухливість надмірна, вправи для крижово-клубового зчленування включатимуть розтяжки, такі як розтяжка задньої поверхні стегна, розтяжка чотириголового м’яза стегна та вправу «коліна до грудей» (див. «Коліна до грудей»), а також вправи для зміцнення м’язів, як-от «міст» (див. «Міст») та «пташка-собака». Крім того, носіння стабілізуючого пояса для крижово-клубового зчленування може допомогти, якщо суглоб занадто рухливий; пояс обертається навколо талії трохи вище стегон, створюючи тиск і стабілізуючи нижню частину спини.
Якщо ж суглоб занадто жорсткий, обмежуючи рух, фізіотерапевт може застосовувати техніки мануальної терапії для відновлення нормального діапазону рухів. Це лікування передбачає застосування контрольованого тиску до крижово-клубового зчленування та прилеглих ділянок.
Ін’єкції та інші методи лікування
Якщо фізіотерапія не приносить належного полегшення симптомів, інші варіанти включають знеболювальні або протизапальні препарати (наприклад, ібупрофен), а також більш складні методи, такі як ін’єкції кортикостероїдів у крижово-клубове зчленування та радіочастотна абляція. Щоб визначити, чи допоможуть останні методи, лікар часто вводить в область ін’єкцію анестетика; тимчасове значне полегшення болю свідчить про те, що біль походить саме з крижово-клубового зчленування, і подальші ін’єкційні методи лікування будуть ефективними.
Деякі лікарі додають кортикостероїд до ін’єкції, роблячи процедуру одночасно діагностичною та, можливо, терапевтичною, оскільки кортикостероїд може зменшити запалення та полегшити біль. «За моїм досвідом, це допомагає у більшості випадків», — зазначає доктор Боно.
«Якщо полегшення болю від ін’єкції кортикостероїду не триває достатньо довго, радіочастотна абляція є розумним варіантом», — говорить доктор Боно. Ця техніка, що передбачає нагрівання нервів для блокування больових сигналів, може забезпечити триваліше полегшення.
Для пацієнтів з аутоімунними причинами болю в крижово-клубовому зчленуванні можуть бути рекомендовані протизапальні та імуносупресивні препарати. Бактеріальні інфекції лікуються антибіотиками.
Хірургічне втручання для злиття суглобів є крайнім заходом, але воно рідко буває необхідним.
Коліна до грудей
Ляжте на спину, витягнувши ноги на підлозі. Руки розташуйте вздовж тіла. Розслабте плечі, притиснувши їх до підлоги. Повільно зігніть ліве коліно і притягніть його до грудей руками. Утримуйте положення 30 секунд. Поверніться у вихідне положення. Повторіть, притягнувши праве коліно до грудей. Утримуйте 30 секунд. Поверніться у вихідне положення. Повторіть ще два рази. Міст
 Ляжте на спину, зігнувши коліна і поставивши стопи на підлогу на ширині стегон. Руки розташуйте вздовж тіла. Розслабте плечі, притиснувши їх до підлоги. Напружте м’язи живота та сідниць, натисніть п’ятами на підлогу і підніміть стегна якомога вище, але комфортно, або доки вони не будуть на одній лінії з плечима та колінами. Тримайте стегна рівно, хребет — у нейтральному положенні. Утримуйте положення 5–10 секунд. Поверніться у вихідне положення. Повторіть 8–12 разів. Фотографії Майкла Керролла |
