Авторський блог Шоу-бізнес 17.08.2026 Олена Шершньова Як довго слід зачекати після розриву, перш ніж знову відкрити серце для кохання? А якщо нові стосунки зав’язуються майже миттєво, чи не свідчить це про спробу втекти від болю минулих зв’язків?
Давайте розглянемо це на прикладі відомої пари – співачки Наді Дорофєєвої та ресторатора Михайла Кацуріна.
Їхня історія кохання свого часу спричинила чимало дискусій, зокрема через стрімкий розвиток подій. У березні 2022 року Надя Дорофєєва та Володимир Дантес повідомили про розлучення після понад десятиліття разом. Згодом стало відомо про стосунки співачки з Мішею Кацуріним, який також завершив свій шлюб. У 2023 році Надя та Міша уклали шлюб.
І тут виникає цікаве психологічне запитання: чи справді після закінчення стосунків необхідний певний період самотності?
У психології існує безліч теорій щодо того, скільки часу повинно минути між припиненням попередніх і початком нових стосунків. Інколи говорять про рік. Інколи – про половину терміну, протягом якого тривали стосунки. Однак, насправді, не існує правильної кількості місяців, протягом яких людина має бути сама.
Річ у тому, що офіційне або публічне завершення стосунків далеко не завжди співпадає з психологічним. Іноді людина продовжує жити у шлюбі, який емоційно вже давно втратив свою силу. А буває й навпаки: пара розлучається фізично та юридично, але ще роками залишається пов’язаною образами, надіями на возз’єднання, ревнощами та бажанням щось довести одне одному.
Тому одна особа може перебувати на самоті два роки й все ще залишатися заручницею попередніх стосунків. А інша – зустріти нове кохання значно раніше і бути готовою до здорової взаємодії. Отже, питання радше не в тому, скільки часу минуло. А в тому, що відбувалося за цей проміжок часу.
Нове кохання чи засіб для зняття емоційного болю?
Водночас, швидка поява нової історії кохання після розриву дійсно може бути способом уникнути зіткнення з болем. У психології для цього існує поняття «компенсаторні стосунки». Тобто, такі, що розпочинаються невдовзі після завершення попередніх і мають на меті вирішити певні психологічні труднощі, пов’язані з розривом.
Щоб уникнути «компенсаторних стосунків», важливо поставити собі такі запитання:
- Чи ця конкретна людина мене приваблює – чи мені просто нестерпно бути на самоті?
- Чи не намагаюся я через нові стосунки щось довести колишньому партнеру?
- Чи можу я говорити про попередній союз без бажання його відновити або помститися?
- І найголовніше: чи бачу я нового партнера таким, яким він є, а не просто вдосконаленою версією колишнього?
Якщо нова людина потрібна насамперед для того, щоб заглушити біль, самотність або відновити самооцінку, старі проблеми дуже швидко перейдуть у нові стосунки.
То коли можна знову закохуватися?
Мабуть, найздоровішою відповіддю буде: коли ви готові. Не тоді, коли минув встановлений термін. Не тоді, коли друзі вирішили, що час настав. І не тоді, коли колишній партнер знайшов когось першим. А тоді, коли нові стосунки перестають бути ліками від старих.
Історія будь-якої відомої пари показує нам лише те, що її учасники вирішили зробити загальнодоступним. Тому ми не можемо знати, що відбувається між Дорофєєвою та Кацуріним за зачиненими дверима. Але їхня історія яскраво демонструє важливий аспект: між «занадто швидко» і «саме вчасно» немає чіткої часової межі. Вона визначається самою людиною.
Авторка колонок Олена Шершньова Медіа-психологиня, психотерапевтка, PhD, експертка. Instagram: @olena_shershnova
Фото: instagram.com/nadyadorofeeva, instagram.com/misha_katsurin