Мох у моді: причини та втілення тренду.

М’який зелений мох, який часто зустрічається на землі в лісі, — теперішня пристрасть міжнародних брендів.

На дефіле сезону осінь-зима 2026/2027 Miu Miu, Hermès і Louis Vuitton у Парижі застосували мох або трав’янисті рослини в оформленні простору. Під час Тижня моди в Лондоні марка Thevxlley, чиїм креативним директором є Даніель дель Валле — не тільки обдарований кутюр’є, а й досвідчений флорист, продемонструвала топ, прикрашений рослинами, ніби переносний квітник.

Реклама.

Мох у моді: причини та втілення тренду.
0

Вся ця зелень може бути знаком того, що, як жартують у мережі, всі ми сукупно відчуваємо потребу “доторкнутися до трави”, а саме вийти з дому, вимкнути телефон і побути на вулиці та в оточенні природи. Це також може бути спробою брендів зобразити незвичайну версію реального світу. У будь-якому разі, прихильність моди до зелені зараз є особливо помітною. Безсумнівно, як стверджує старша редакторка Vogue Лерд Борреллі-Перссон, це зовсім не перший випадок, коли дизайнер влаштовує показ серед дикої флори.

Photo: Villa Eugénie, courtesy of Hermès1Photo: Villa Eugénie, courtesy of Hermès

Ось лише деякі приклади: показ Chanel сезону весна-літо 2010 був сконструйований як хлів, а моделі дефілювали по траві та сіну. Для показу Dries Van Noten сезону весна-літо 2015 моделі ходили по килиму аргентинської художниці Александри Кеайоглу, навмисно створеному так, щоб нагадувати вкритий мохом лісовий ґрунт. Dior спорудив складний садовий лабіринт для свого кутюрного показу сезону весна-літо 2017, а Collina Strada провела показ сезону весна-літо 2022 на Brooklyn Grange, фермі на даху.

Проте, сьогодні про мох думають не тільки модні кутюр’є. В останні роки мох, здається, стає все більш виразною тенденцією також у флористиці, дизайні інтер’єрів і ландшафтному проектуванні. Якщо раніше багато хто вважав його як досадну проблему на задньому подвір’ї, то тепер його навмисно додають до садів, використовують в інтер’єрах у вигляді мохових килимів, як із живих рослин, так і текстильних, а також у таких художніх формах, як kokedama, тобто японські мохові кульки.

Photo: Courtesy of Brittany Asch2Photo: Courtesy of Brittany Asch

“Мох безумовно переживає свій зірковий час”, — каже флористка Бріттані Еш, засновниця Brrch, яка робила роботи для Адель, показу Savage x Fenty 2018 від Ріанни в Нью-Йорку, Mansur Gavriel, Glossier, Sandy Liang, Gucci та багатьох інших. “Я багато працювала з мохом протягом років, більше в сет-дизайні, ніж в окремих композиціях; створювала лісовий краєвид, замкнутий гірський простір або спогад про них обох. Я навіть застосовувала його замість скатертини, — розповідає Еш Vogue. — Я працюю з мохом, щоб створити відчуття приземленості та повернення до природи. Сад моєї мрії — це сад, повний моху, і я одразу відчуваю спокій, коли бачу його, перебуваю серед нього або торкаюся його”.

Photo: Courtesy of Brittany Asch3Photo: Courtesy of Brittany Asch

Ландшафтна архітекторка Марісса Енджел погоджується з цією думкою про те, що мох зараз присутній усюди. Як вона зауважує, відомо понад 12 000 його видів. Для Енджел ця рослина в першу чергу асоціюється з японськими садами, де, за її словами, мох є “головним героєм”.

“Мох — це рослина, якій потрібно дуже багато часу, щоб дозріти і розростися, — каже Енджел. — Тому ця рослина змушує замислитися над різними екзистенційними питаннями, які турбують людей”. Енджел відзначає, що модний світ давно черпає натхнення з природи, але інтерес до рослин, у тому числі й до моху, останнім часом дійсно ніби збільшується: “Наші природні багатства знаходяться під загрозою, і, думаю, люди все більше звертаються до ідеї біофілії, тобто вродженого прагнення до природи”. Робота Енджел зосереджена на садах і ландшафтах, які співіснують з природою, а не намагаються надмірно її формувати чи контролювати.

Сад храму Gyokurinji у Тайто, Японія4Сад храму Gyokurinji у Тайто, Японія

Вона також додає, що мох вже давно є матеріалом, який цікавить художників, і наводить як приклади роботу Moss Wall (1994) Олафура Еліассона в Tate Modern, мохові килими Мег Вебстер і скульптурний мох Лілі Квонґ у Grand Central. За її словами, мох “додає відтінок таємничості” і “створює відбиток часу там, де його немає”.

І Енджел, і Еш також згадують книгу Робін Волл Кіммерер Gathering Moss: A Natural and Cultural History of Mosses, яка вплинула на сприйняття моху. Енджел звертає увагу на дефініцію моху, яку дає Кіммерер, — “ліси в мініатюрі”, — і пов’язує цю ідею з модою: “Значна частина моди полягає в тому, щоб створити мікрокосм певного настрою або відчуття й умістити це всього в кілька образів”. Іронічно, каже Енджел, мох не витримує великого потоку людей. Вона міркує над долею цього моху й сподівається, що його зібрали відповідально і не дали йому загинути після показу.

Photo: Courtesy of Marissa Angell 5Photo: Courtesy of Marissa Angell

За матеріалами vogue.com

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *