Дивлячись на свої світлини з початку 2000-х, я відчуваю невелике здригання. Ми викручувалися як могли, чесно кажучи. У той час вважалося, що турбота про себе – це неодмінно через біль і муки. Якщо немає печіння, стягування і дряпання – отже, це неефективно, повідомляє Ukr.Media.
Зараз мені 38, з мішками під очима від інформації і абсолютно нульова терпимість до речей, які ускладнюють моє існування. Маркетологи все ще намагаються нав’язати нам уявлення про ідеальне обличчя за допомогою якихось агресивних косметичних продуктів, але давайте будемо чесними: половину того, чим ми звикли користуватися з молодості, слід просто викинути.
Жорсткі скраби з зернами
Той самий популярний скраб з абрикосовими кісточками, який, здається, був у кожній ванній кімнаті нашої країни. Пам’ятаю, як шкребла ним щоки, сподіваючись прибрати нерівності, прищі і разом з тим частину своїх помилок. Здавалося, що чим сильніше подряпаєш, то швидше виросте нова, рівна шкіра. Насправді ми лише піддавали обличчя катуванню мікротріщинами, куди потім з радістю потрапляли бактерії. Зараз я використовую цей тюбик виключно в душі – шорсткувати п’яти перед сезоном відкритого взуття, там йому і місце. А для обличчя вже давно перейшла на ензимні пудри. Вони розчиняють все зайве ніжно, без ефектів будівельного наждаку.
Засоби для вмивання «до рипіння»
О, це моє найулюбленіше. Вмилася гелем, витерлася рушником – і не можеш моргнути, тому що шкіра натягнулася на обличчі. Ми ж абсолютно вірили, що цей скрип під пальцями є головною ознакою чистоти. А шкіра в цей час просто благала про допомогу і починала шалено виробляти ще більше жиру, щоб хоч якось відновити захист. Тому до середини дня обличчя виблискувало, як смажений млинець, хоча на носі лущилося. Тепер я використовую тільки ніжні пінки. Обличчя після них нормальне. Не рипить, не стягує. Просто чисте обличчя живої людини.
Спиртовмісні лосьйони від висипань
Як згадаю цей аромат, аж сльози виступають на очах. З’явився прищ – беремо ватний диск, рясно наливаємо лосьйон, в якому спирту більше, ніж у дідовій настойці, і припікаємо. Щоб аж дим йшов. Прищ, можливо, і відступав під таким тиском, але навколо утворювалася обпалена пустеля, на якій через добу вискакували ще три нові запалення. Мені знадобилися роки, щоб зрозуміти одну річ: саліцилова кислота чудово діє без спирту, а ніацинамід взагалі лікує без цих жорстоких схильностей.
Чорні маски-плівки від чорних цяток
Хто не плакав, знімаючи цю гумоподібну масу з носа, той не знає життя. Разом з маскою відривався дрібний пушок, надія на краще і поверхневий шар епідермісу. А чорні цятки? Вони в основному залишалися на місці, насмішкувато виглядаючи з розширених пор. Я давно покінчила з цим садизмом. Звичайна гідрофільна олія робить те ж саме, тільки делікатно. Наносиш на сухе обличчя, спокійно масажуєш кілька хвилин (якраз є час подумати про сенс життя), змиваєш водою, а потім пінкою. Все розчиняється без сліз і вирваного волосся.
Насичені тональні креми-«штукатурки»
Епоха раннього Інстаграму нас неабияк травмувала. Обличчя повинно було виглядати як матова штучна маска – ніякої ластовинки, ніякої пори. Якось я знайшла в запасах свій старий насичений тональник, нанесла заради інтересу – і відразу виглядала старше років на десять. Ця штукатурка забивається в мімічні зморшки, яких у мене вдосталь, і робить з обличчя маску Тутанхамона. Нехай йому всяке. Легкий BB-крем (або невагомий матуючий флюїд, якщо шкіра схильна до жирності) – мій максимум. Так, через нього видно, що я звичайна жінка, яка часом не висипається. Якщо десь виліз синець або почервоніння, я просто точково наношу консилер і біжу по справах.
Рідкі матові помади, що пересушують губи
Вони трималися намертво. Можна було їсти борщ, пити каву, цілуватися під дощем – колір залишався на губах. Але ж до вечора губи ставали схожі на зморщені сухофрукти, а відмити цей цемент можна було тільки металевою щіткою. Я більше не хочу нікому нічого демонструвати такою ціною. Відтінкові бальзами, звичайні кремові помади, які зникають за дві години, або сучасні матові помади, в які нарешті додумалися додати зволожуючі олії – ну і нехай. Зате губи не лускаються, коли намагаєшся посміхнутися.
Ми якимось чином непомітно переросли той період, коли краса вимагала жертв. Тепер я хочу, щоб моя ванна кімната була зоною затишку, а не філією інквізиції. У нас і так щодня вистачає клопоту, тож нехай хоча б крем просто виконує свою роботу, не знущаючись з мого обличчя. Піду, напевно, позбудуся матової помади, яка лежить у шухляді з 2018 року. І вам рекомендую трохи навести лад на поличках – гарантую, стає простіше дихати.
Поділитися
Підписуйтесь на UkrMedia в Telegram.
⚡ Пульс читачів
Ви вже викинули свою косметичну «інквізицію» чи досі сумуєте за відчуттям чистоти до скрипу?
Вже проголосували 0 людей. Долучайтесь до обговорення.
🌿 Тільки лагідний догляд 🧼 Люблю термоядерні засоби 🤔 Ще чищу полички
📊 Карта думок
🌿 Тільки лагідний догляд 0% 🧼 Люблю термоядерні засоби 0% 🤔 Ще чищу полички 0% 💡
Дискусія тільки починається. Будьте першим, хто висловить думку!
Коментарі
Спочатку нові ↕
Поки що немає коментарів. Будьте першим!