Marie Claire питає: дизайнерка бренду Bougie Studio Ніна Ліщина
Цього тижня героїнею нашої постійної рубрики Marie Claire питає стала засновниця, дизайнерка і CEO бренду Bougie Studio Ніна Ліщина. Вона розповіла про вподобання, рідне місто, яке надає сили, джерело, що надихає у складні часи, а також про головний життєвий урок – триматися того, що справді має значення.
Ваша улюблена книжка?
The Tipping Point Малкольма Ґладуелла. Це була для мене досить неочікувана книжка, тому що вона змусила подивитися на успіх продуктів, ідей та навіть трендів зовсім під іншим кутом. Ґладуелл розбирає, чому в певний момент якась річ раптом стає масовою, хоча до цього могла залишатися майже непомітною.
Мені особливо цікава його ідея про те, що великі зміни рідко відбуваються випадково: є певні люди, обставини та соціальні зв’язки, які в потрібний момент складаються разом і створюють той самий «переломний момент». Напевно, як дизайнеру мені цікаво бачити саме ці механізми – як формується попит, чому одна річ стає культурним явищем, а інша, не менш хороша, залишається непоміченою.
Ваш улюблений фільм?
«Гра на пониження» (The Big Short). Мені дуже близька його ідея про здатність побачити те, чого не бачить більшість, і, що ще важливіше, повірити власному аналізу тоді, коли всі навколо говорять протилежне.
Фільм розповідає про людей, які ще до фінансової кризи 2008 року побачили, що ринок нерухомості та іпотечних кредитів побудований на дуже нестійкій основі. Спочатку їм практично ніхто не вірив, бо загальна система продовжувала переконувати всіх, що все добре.
Мені подобається ця історія: вона не стільки про гроші, скільки про інтуїцію, аналітичність і сміливість не погоджуватися з більшістю. Іноді потрібно достатньо глибоко подивитися на ситуацію, щоб побачити те, що інші просто не хочуть або не вміють помічати.
Ваша коронна страва?
Моя коронна страва – дуже проста домашня вечеря: стейк. Я взагалі люблю максимально просту їжу, де все залежить не від складності рецепта, а від якості продуктів.
Для хорошого стейка мені потрібні якісне українське м’ясо, правильна сталева сковорідка з товстим дном, сіль, перець і правильна прожарка. Мій улюблений варіант – T-bone. До нього готую простий салат зі свіжих овочів.
Ваше місце сили?
Київ. Де б я не була і як надовго не їхала, для мене місце сили – це дім. Це місто, в якому я виросла, ходила до школи, знала свої вулиці, формувалася як людина. У Києва для мене дуже багато особистих спогадів і дуже сильний емоційний зв’язок. Напевно, саме тому я можу захоплюватися іншими містами, любити подорожі, відкривати нові для себе країни, але все одно завжди відчувати, що моє місце – тут.
Ваші улюблені речі в гардеробі?
Мої улюблені речі припадають на мої найулюбленіші сезони – осінь і весну. Саме тоді найбільше можливостей для верхнього одягу, а я його обожнюю. Тренчі, бомбери, піджаки, різні фактури, кольори, силуети – у мене, напевно, непропорційно великий гардероб саме верхнього одягу. Я люблю його за те, що він може повністю змінити навіть дуже простий образ і фактично поставити в ньому останню крапку.
Мабуть, саме тому цього року ми додали до асортименту бренду кілька таких важливих базових речей – зокрема тренч і піджак чоловічого крою. Мені подобається одяг, який не просто працює сам по собі, а стає основою всього образу.
Пісня, яку зараз слухаєте найчастіше?
The Night We Met – Lord Huron. Останнім часом у мене дуже осінній і трохи романтичний музичний настрій. Ця пісня якраз про той стан – трохи ностальгічний та меланхолійний, коли хочеться сповільнитися, дивитися у вікно і просто побути в моменті.
Мені подобається, що вона дуже атмосферна і створює певний настрій навіть без якихось додаткових слів.
За ким стежите в Instagram чи в інших соцмережах? Чому саме за цими сторінками?
Серед сторінок, які я найчастіше переглядаю, – KYIV LOVER. Мені подобається стежити за Києвом саме через такі сторінки: знаходити красиві й неочевидні місця, помічати деталі міста, які в повсякденному житті можна просто не побачити. Напевно, це ще один спосіб залишатися закоханою у своє місто.
Fashion Gone Rogue – це вже мій своєрідний візуальний Pinterest. Там дуже багато образів, фотографій, фактур і просто красивих візуальних референсів. Я люблю зберігати такі речі не обов’язково для конкретної роботи – іноді вони просто формують настрій і залишаються десь у підсвідомості.
А ще я стежу за своїми друзями-підприємцями. Мені дуже цікаво спостерігати за людьми, які щось створюють, проходять через складні періоди, запускають нові проєкти і продовжують рухатися вперед. Вони мене надихають не менше, ніж суто fashion-акаунти, тому що нагадують, скільки всього можна створити власними силами.
Людина, яка є для вас взірцем?
Принцеса Діана. Мене завжди захоплювала її здатність залишатися собою в системі, яка передбачала для неї дуже багато правил і обмежень. Вона була дуже сміливою у своєму самовираженні – і через одяг, і через те, як поводилася, і через теми, про які говорила.
Мені здається важливим, що її стиль ніколи не був просто про моду. Одяг для неї був способом говорити про себе, свою особистість і свій стан. І водночас за зовнішнім образом була дуже жива людина, яка не боялася бути відвертою.
Якщо дивитися її інтерв’ю сьогодні, особливо відчувається, наскільки вона намагалася залишатися чесною із собою, навіть перебуваючи всередині дуже складної системи. Для мене вона є прикладом сильної жінки, яка залишила величезний слід далеко за межами королівської родини. І, напевно, саме ця внутрішня свобода та сміливість бути собою мене в ній найбільше надихають.
Що вас зараз надихає та надає сили?
Люди. Мене дуже надихає те, як люди поводяться у складних ситуаціях. Особливо зараз – українці, наші військові, підприємці, люди, які попри все продовжують працювати, створювати, будувати своє життя.
Мене дуже сильно надихає момент, коли людина після повного руйнування знаходить у собі сили почати спочатку. Коли бачиш бізнес, який зруйнували, а його власник через певний час знову відкриває двері. Коли людина втрачає дуже багато, але все одно продовжує рухатися вперед. У такі моменти я думаю: якщо вони можуть, то хіба я маю право опускати руки?
Напевно, саме ця здатність людей не здаватися зараз дає мені найбільше сил. І ще – дуже просте усвідомлення того, що ми продовжуємо жити, працювати, створювати красу і планувати майбутнє навіть у дуже складних обставинах.
Ваш найважливіший життєвий урок?
Напевно, зрозуміти, що дуже багато речей, які здаються нам важливими сьогодні, насправді такими не є. Це усвідомлення особливо приходить у кризові моменти. Тоді дуже швидко змінюється система координат: те, за що ти вчора тримався, сьогодні може втратити будь-яку цінність. І я вважаю, що це нормально. Людина змінюється, переосмислює свої погляди, може змінити думку – і це не слабкість, а ознака розвитку.
У якийсь момент матеріальні речі, статус, гроші, бізнес, успіх відходять на другий план, і залишається дуже проста база: люди, які поруч, сім’я, здоров’я і можливість бути разом.
Можна мати бізнес, гроші, успіх і дуже багато планів, але все це може змінитися буквально за один день. І тоді ти розумієш, що справжня цінність – не в тому, що ти накопичив навколо себе, а в тому, хто залишився поруч. Мабуть, це і є мій головний урок: не втрачати з поля зору те, що насправді має значення.