28 Серпня, 2026 Поділитись: Головна/Життя/Еволюція театрального дрес-коду крізь епохи
Театр завжди слугував майданчиком, де стиль ставав невід’ємною частиною особливого ритуалу. У різні історичні періоди вибір вбрання залежав від безлічі факторів – від формату вистави та часу доби до положення в залі й соціального прошарку відвідувачів. Разом із модними тенденціями трансформувалися силуети та матеріали, правила ставали менш жорсткими, проте відвідування театру й досі залишається нагодою ретельніше продумати свій образ.
Цього літа можливість зануритись в історію театрального гардеробу надає концерт MEMENTO ODESA – благодійна ініціатива німецького композитора Себастіана Студніцького та співачки й креативної продюсерки Анастасії Показ, реалізована у співпраці з Одеським філармонійним оркестром під керівництвом Володимира Дикого. 28 серпня у Київському національному академічному театрі оперети пролунають музичні твори на межі оркестрового звучання, сучасного джазу та імпровізації.
Проєкт, відзначений номінацією на German Jazz Prize 2026, вже лунав на сценах Philharmonie Berlin, Laeiszhalle Hamburg, Staatsschauspiel Dresden та Gedächtniskirche Berlin. Тепер, у рамках благодійного туру Україною, він буде представлений у класичних інтер’єрах київської оперети, що стане ще одним приводом для розмови про особливий ритуал підготовки до вечора в театрі.
Напередодні концерту ми згадуємо, як трансформувалася театральна мода, і шукаємо натхнення для створення сучасних образів.
Фото з концерту MEMENTO ODESA
XVII–XVIII століття: придворний театр
У XVII-XVIII століттях опера та театральні постановки були важливою складовою придворної культури. Відвідувачами театрів були монархи, аристократія та представники заможних верств суспільства, а похід на оперу вважався світською подією. Глядачі активно спілкувалися між собою, а одяг слугував інструментом презентації себе у публічному просторі.
Театральний гардероб цього періоду значною мірою наслідував традиції придворного вбрання. Жінки, наприклад, віддавали перевагу складним сукням із корсетованим ліфом та пишними спідницями. У вжитку були шовк, оксамит, мереживо та інші дорогі тканини. Образ доповнювали ювелірні вироби, рукавички та вишукані зачіски. Чоловіки вдягали камзоли, жилети, сорочки, шийні хустки, панчохи та взуття з декоративними пряжками.
Матеріали, крій та декоративне оздоблення одягу тісно пов’язувалися із соціальним статусом особи. Дорогі тканини, складні конструкції та багатий декор свідчили про достаток, а високі зачіски та перуки ставали окремим елементом статусного образу. У XVIII столітті вони могли досягати таких розмірів, що буквально перешкоджали іншим глядачам бачити сцену. У 1778 році в Паризькій опері навіть запровадили обмеження на висоту жіночих зачісок через скарги відвідувачів, яким вони закривали огляд вистави.
Gabriël Metsu – A Musical Party
XIX століття: вечірній гардероб для театру
У XIX столітті театр став важливою складовою міського світського життя. Опера посідала одне з ключових місць, де перетиналися мода, соціальне життя та публічна демонстрація статусу.
Жінки для вечірніх відвідувань театру обирали довгі сукні, доповнюючи їх прикрасами, рукавичками та витонченими аксесуарами. Протягом століття зазнавав змін і сам силует. У 1850-1860-х роках великі спідниці підтримувалися кринолінами, а наприкінці 1860-х років об’єм поступово змістився до задньої частини сукні. У 1870–1880-х роках цей силует трансформувався у турнюр, який міг створювати значний об’єм ззаду.
Для чоловіків вечірній формальний гардероб передбачав фрак, білосніжну сорочку, жилет та краватку-метелик. У середині 1880-х років з’явився смокінг як варіант напівформального вечірнього вбрання. З часом він став невід’ємною частиною усталеного чоловічого гардероба для вечірніх заходів.
Study for «A Sunday on La Grande Jatte» – Georges Seurat
XX століття: костюм стає частиною театрального гардероба
У XX столітті театральний гардероб розвивався паралельно із загальною модою. Жіночі сукні стали коротшими та набули нових силуетів: у 1920-х роках були популярні вільні моделі із заниженою лінією талії, а пізніше повернулися приталені форми та виразна лінія плечей. У вечірньому гардеробі з’явилися плісировані деталі, нові види оздоблення, трикотаж та інші матеріали, які раніше рідше використовувалися для святкового вбрання.
Одночасно розвивався жіночий костюм. Жакет у поєднанні зі спідницею став важливою складовою жіночого гардероба ще на початку XX століття, а в другій половині століття дедалі помітнішим ставав брючний костюм.
У чоловічому гардеробі класичний костюм поступово став одним з основних варіантів для вечірніх виходів. Фрак і смокінг збереглися як одяг для більш урочистих подій, тоді як костюм із сорочкою став практичнішим вибором для театру та інших світських заходів.
John Singer Sargent. Madame X (Virginie Amélie Avegno Gautreau), 1883–84. The Metropolitan Museum of Art, New York. Public Domain.
Театральний гардероб сьогодні
Сучасний театральний гардероб поєднує речі різного ступеня формальності. Класичний костюм, сукня, жакет, трикотаж, сорочка або прямі штани можуть бути адаптовані до різних форматів театру та стилів життя.
«Сьогодні театр більше не диктує, як ми маємо виглядати – і це чудово. Як художниця з костюмів, я не прагну повернути жорсткий театральний дрес-код, але мені дуже хочеться відродити сам ритуал перевдягання. Особливо зараз, під час війни, наш гардероб закономірно став більш практичним і простим. І саме тому похід у театр може стати рідкісною нагодою дозволити собі фантазію: одягнути щось, що не має практичної функції, крім однієї – змінити наш внутрішній стан. На кілька годин забути про війну, а подумати про красу, музику, бажання, про себе», – ділиться Маргарита Шекель, художниця з костюмів, креативна директорка та координаторка партнерств MEMENTO ODESA
Для вечірнього концерту в театрі доречною буде лаконічна сукня, костюм зі штанами та жакетом або комбінація спідниці з топом чи сорочкою. Образ можна побудувати на чистих силуетах і спокійній кольоровій гамі, додавши один виразний акцент – прикрасу, взуття або фактурну деталь.
Сукня Bazhane
Для тих, хто віддає перевагу більш стриманому вбранню: мінімалістичний костюм або сукню можна доповнити виразною прикрасою. Це спосіб надати образу індивідуальності без складного стайлінгу.
Прикраси Grains de Verre
Чоловіки можуть комбінувати класичний костюм із сорочкою без краватки або тонким трикотажем. Якщо бажається менш формальний вигляд, підійдуть прямі штани, жакет та лаконічна сорочка. Завершити образ можна взуттям, що відповідає загальному стилю.
Авторка тексту: Анастасія Показ
Зображення надані авторкою