/ Інтерв'ю
Напередодні єдиного спільного концерту, який пройде в Кремлівському палаці 19 вересня, Ігор Крутой та Ганна Єгоян поставили один одному питання про життя, творчість та перше враження від знайомства.
Анна Єгоян: Ігоре Яковичу, скажіть, будь ласка, коли ви вперше звернули увагу на мої виступи та творчість і як зародилася думка про те, що ми з вами могли б уявити спільний проект?
На початку 2024 року я познайомився в інтернеті з відео, де Анна Єгоян читає вірші. Мене зацікавило вміння подати матеріал, відчути кожен рядок і кожен зміст, а також небанальні інтонації, тембр голосу, загалом образ чарівної дівчини з трохи сумними очима. І почали виникати ідеї, які почали втілюватися вже на «Новій хвилі» 2024 року, а потім і 2025-го. Паралельно з'являлися думки про велику програму, які ми невдовзі почали спільно обговорювати.
Ігор Крутой: Ганно, а що допомагає вам запам'ятовувати рядки – тиша, музика, шум міста, якісь методики?
Мені здається, що вірші запам'ятовуються не головою, а серцем. Іноді у тиші, іноді під музику, іноді серед шуму міста. Найголовніше – відчути текст, а не вивчити його.
Анна Єгоян: Ігоре Яковичу, чи могли б ви назвати імена читців з історії естради, які вам цікаві? Наприклад, Іллінський, Яхонтов та інші. І чому саме вони?
Так, в історії чимало прикладів талановитих, цікавих, і, головне, читців, акторів, виконавців, що запам'ятовуються. Це особливий жанр, який сьогодні у тіні. Але можна згадати майстерність Ігоря Іллінського, Василя Качалова, Володимира Яхонтова, а ближче до нашого часу – Євгена Євстигнєєва, Олега Даля, та, звісно, Людмили Гурченко з її чудовим виконанням віршів Костянтина Симонова. Це захоплювало, захоплювало. І самі поети блискуче виконували власні твори: Белла Ахмадуліна, Андрій Дементьєв, Андрій Вознесенський, Римма Казакова, Роберт Різдвяний та багато інших.
Ігор Крутой: Ганно, які асоціації викликають у вас музичні теми, які пролунають у програмі 19 вересня?
Ваша музика, шановний Ігоре Яковичу, для мене завжди про світлий смуток, спогади та дуже тонкі почуття. У ній є тиша, у якій народжуються найважливіші слова. Саме тому музика так природно поєдналася з поезією в особливому звучанні.
Анна Єгоян: Ігор Якович, це наш перший спільний великий проект, до нього були дуетні виступи на сцені «Нової хвилі» у 2024 та 2025 роках. У який момент ви усвідомили, що у майбутній програмі органічний та необхідний оркестр? Як і коли побачили канву та наповненість програми?
У підсвідомості виникла картина цього вечора: ваш голос, Ганна, елегантний образ у супроводі музики, і все це підхоплює поліфонічна підтримка, багатоголосність оркестру та хору. А ще були важливими паузи. Вже в процесі обговорення наші ідеї багато в чому збіглися, що є цінним і вкрай необхідним для успішного втілення проекту.
Ігор Крутой: Ганно, а що особисто для вас у режисерській концепції вечора найцікавіше та найважливіше?
Для мене найважливіше цього вечора — атмосфера щирості. Коли музика, поезія, світло, мінімальні декорації та тиша стають одним диханням. Мені здається, що саме в таких моментах глядач не просто слухає, а відчуває.
Ганна Єгоян: Ігоре Яковичу, а якби на один номер поміняти місцями Крутого та Єгоян – який мій вірш вам хотілося б прочитати залу і чому?
Думаю, все залежало від внутрішнього настрою. Я б підготував кілька віршів особливо мною улюблених авторів: і саме з тим, який відгукнувся б саме цього вечора, вийшов би до зали і прочитав його, поборивши сором. (Усміхається)
Ігор Крутой: Ганно, який у вас улюблений вірш із цієї програми?
Мені дуже важко вибрати щось одне. Кожен вірш у програмі пов'язані з певним станом, емоцією, внутрішньої історією. І, напевно, у різні вечори коханими стають різні рядки.
Анна Єгоян: Ігоре Яковичу, ви – автор не лише популярних хітів, а й інструментальних альбомів без слів. Чим і чому вас зацікавив формат вечора: альянс музики та віршів, що звучать?
Саме у такому форматі можна вийти у незримий діалог із залом. Відчути відгук глядача, знайти загальну тональність вечора, інтимну, довірчу, занурити аудиторію в особливий світ, де поезія і музика ідеально доповнюють один одного.
Ігор Крутой: Ганно, який поетичний рядок з віршів, які ви читаєте в програмі, ідеально підійшла б для опису настрою нашої прем'єри 19 вересня?
На мій погляд, настрій цього вечора дуже точно передають рядки: «Все починається з кохання…». Тому що саме з неї починається музика, поезія, зустріч з глядачем і все справжнісіньке.