Спадщина Крістобаля Баленсіаги, поза сумнівом, є національним скарбом. Його шанували клієнтки, ним захоплювались дизайнери-колеги, а його вплив на світ моди важко переоцінити. У день народження видатного кутюр’є Vogue.ua ділиться 7 цікавими фактами про нього.
Крістобаль Баленсіага
Крістобаль Баленсіагапочав шити у 11-річному віці. Після смерті батька, матері довелося самій утримувати своїх дітей. Саме в 11 років майбутній дизайнер проявив інтерес до моди: він почав шити, щоб допомогти своїй матері, яка працювала швачкою у іспанських маркіз.
Реклама.
Клієнтка його матері, маркіза де Каса Торрес, відправила хлопчика до Мадриду, коли тому було лише 12 років. Там він пройшов професійне навчання з пошиття одягу і трудився помічником у багатьох модельєрів, відомих як у Мадриді, так і в Сан-Себастьяні. Юнак швидко досяг успіху — і зайняв посаду головного кравця міста. Варто зауважити, Баленсіага був одним з небагатьох кутюр’є, який чудово знав процес пошиття, а не просто створював ескізи і передавав їх швачкам.
Баєри на вечері Balenciaga, Париж, 1954 рік
Крістобалю було всього 22 роки, коли він заснував своє перше модне ательє. У 1919 році він відкрив свій власний Дім моди в Сан-Себастьяні під назвою C. Balenciaga, який згодом став Balenciaga y Compañía, а потім ще раз змінив назву на Cristóbal Balenciaga. Його клієнтами були королева Марія-Христина та інші представниці іспанської королівської родини. До середини 1930-х років бізнес виріс, і він відкрив бутіки високої моди в Мадриді та Барселоні.
Баленсіага вже мав три магазини в Іспанії, коли в 1936 році йому довелося покинути країну через громадянську війну. Як і тисячі інших іспанців, які тікали до таборів для біженців у Франції, Баленсіага з неохотою переїхав до Парижа, і відкрив новий магазин на Авеню Георга V у серпні 1937 року.
Ескіз сукні baby doll, 1958 рік
Він трансформував обриси жіночого вбрання. Якщо New Look Крістіана Діора 1947 року складався з вузької талії, спідниць міді та виражених стегон, то Баленсіага йшов у зворотному напрямку зі своїми широкими плечима і дещо кутастими формами. Завдяки неймовірно м’яким формам, об’єму навколо талії та асиметрії довжини, він створив такі легендарні речі, як пальто-кокон, напівоблягаючий костюм і сукню з павиним хвостом.
Однією з ключових інновацій Крістобаля вважається сукня baby doll. Як поборник м’яких ліній, ніжності та жіночності, він переосмислив своє бачення жіночої постаті цією сукнею. Від вільної версії без рукавів Твіггі до гранж-інтерпретації Кортні Лав — об’ємна, широка, трапецієподібна сукня безліч разів була переосмислена з моменту її створення в 1958 році.
Крістобаль Баленсіага у своєму паризькому ательє, 1959 рік
Він створив тканину “шовковий газар”. Газар (gazar, gazaar) — це шовкова або вовняна тканина, виготовлена з переплетених подвійних ниток високої міцності. Газар має гладку текстуру, з одного боку тканина матова, з іншого — блискуча.
Шовковий газар широко використовується у весільних і вечірніх нарядах завдяки його здатності тримати форму. Над розробкою тканини Баленсіага працював разом зі швейцарською текстильною фірмою Abraham. Майстерність Баленсіаги в цій яскравій, легкій тканині з її “пластичною” здатністю зберігати свою форму була продемонстрована трапецієподібними весільними сукнями в його колекціях 1967 і 1968 років.
Крістобаль Баленсіага в ательє, Париж, 1968 рік
Він шив форму для бортпровідників. Стюардеси Air France 1968 року були, мабуть, найелегантнішими бортпровідницями всіх часів. Їхні темно-сині комплекти, створені незадовго до того, як Баленсіага оголосив про свій відхід зі світу моди, виділялися плавними лініями і білими акцентами. Мода бортпровідників була популярним трендом в 1960-х: у 1965 році Еміліо Пуччі розробив уніформу для Braniff Airways, а П’єру Кардену належать футуристичні плащі 1969 року для жінок Olympic Airlines.
Уніформа бортпровідниць Air France
Крістобаль Баленсіага був непублічною персоною. На відміну від багатьох дизайнерів-колег, Баленсіага завжди прагнув уникати публічності: він ніколи не виходив кланятися в кінці своїх показів, а єдине розлоге інтерв’ю, яке він коли-небудь дав, було в 1971 році для Пруденс Глін з газети The Times.
Весілля Марії дель Кармен Мартінес-Бордю і Франко, 1972 рік
Його остання сукня була представлена за декілька днів до його смерті. У 1972 році Баленсіага вже закрив всі свої кутюрні Доми в Парижі, Барселоні та Мадриді, коли його попросили створити весільну сукню для онуки Франциско Франко і майбутньої герцогині Марії дель Кармен Мартінес-Бордю і Франко. Він помер через 16 днів після весілля, у віці 77 років.
